Екоподаток і автономні системи опалення

13 Жовтня 2016 (0) #Екологічний податок
Аа Аа

Прес-служба Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області опублікувала роз'яснення стосовно обов'язку сплати екологічного податку при використанні автономних систем опалення суб'єктами господарювання.

Податкове відомство зазначило, що коли суб'єкти господарювання користуються автономними системами опалення, вони є платниками екологічного податку за фактичний обсяг забруднюючих речовин, які утворюються та викидаються в атмосферне повітря при згорянні палива, при чому незалежно від того, чи мають вони відповідні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Варто відзначити, що така позиція узгоджується як з попередніми роз'ясненнями податківців (до прикладу), так і з (хай хоч і не чисельною) судовою практикою (див. рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року).

Слід наголосити на кількох важливих моментах, які стосуються обов'язку сплати екологічного податку і які непрямо зазначені в роз'ясненні:

  • платниками є винятково ті суб'єкти, що перелічені в пункті 240.1 статті 240 Податкового кодексу України: суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів. Тобто звичайні фізичні особи, які хоч і використовують автономні системи опалення (як-то газові котли), не повинні платити екоподаток;
  • перелічені вище платники під час здійснення своєї діяльності повинні здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забрудення. Тобто проста наявність автономної системи опалення не перетворює суб'єкта господарювання на платника екологічного податку. Для цілей оподаткування значення має лише факт здійснення викидів стаціонарними джерелами;
  • наявність чи відсутність у платника дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не впливає на відповідно виникнення чи припинення податкового обов'язку у суб'єкта господарювання. Це пояснюється тим, що екологічний податок, відповідно до підпункту 14.1.157 Податкового кодексу України, справляється з фактичних обсягів викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин. Дозволи чи показники, які в них зазначені, не відображають фактичних показників викидів. Хоча відсутність відповідного дозволу у суб'єктів, які здійснюють викиди забруднюючих речовин у повітря, є порушенням екологічного законодавства, зокрема положень статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Більш детально з цією проблематикою Ви можете ознайомитись в аналітичному матеріалі «Чи повинні суб’єкти господарювання – власники газових котлів (автономних систем опалення) сплачувати екологічний податок?»

Крім того, податківці акцентували увагу і на певних нюансах звітування щодо екологічного податку:

  • якщо платник екоподатку перебуває на обліку в місті з районним поділом і здійснює викиди джерелами забруднення, які територіально знаходяться в межах такого міста, він може подати одну податкову декларацію за всі викиди за місцем свого обліку;
  • якщо місце подання податкових декларацій (за загальним правилом - це розміщення джерел забрудення) не збігається з місцем перебування на податковому обліку суб'єкта господарювання, то до податкового органу, де такий суб‘єкт господарювання перебуває на обліку, подаються копії відповідних податкових декларацій протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду.
Попередня стаття Наступна стаття