Депутати підтримали зростання ставок податків

05 вересня на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи депутатами було розглянуто законопроект № 6776 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків».

Проект за авторством Кабміну передбачає зміну положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі — ПК України) у частині перегляду ставок податків з урахуванням індексу споживчих цін та індексу цін виробників промислової продукції. Простіше кажучи, ставки деяких податків (акциз, рентна плата та екологічний податок) пропонують збільшити пропорційно до динаміки інфляційних процесів.

Зазначені вище індекси інфляції закріплені у постанові Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 399 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабміну № 385 від 31.05.2017). Так, ставки акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби, екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін у 2017 році пропонується збільшити на 11,2 відсотка, а ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (відштовхуючих вже від прогнозного індексу цін виробників промислової продукції) можуть зрости на 16,8 відсотка.

Втім народні обранці рекомендували підтримати проект лише за умови врахування зауважень та виправлення недоліків:

  • перш за все члени комітету вказали на необхідність повернення екологічному податку його цільового характеру та забезпечення функціонування державного та місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідно державного та місцевих бюджетів. Кошти, що надходитимуть у такі фонди, повинні витрачатись винятково на заходи з охорони навколишнього природного середовища. Нагадаємо, що на сьогоднішній день 20 % екоподатку надходить до загального фонду Державного бюджету. Інші 80 % розподіляються між спеціальними фондами місцевих бюджетів різного рівня. Окремо визначене місце доходів від екологічного податку, що справляються за утворення та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, — вони в повному обсязі йдуть до загального фонду Держбюджету;

  • друге, на що звернув увагу комітет, — недотримання формальних вимог щодо подачі законопроекту. Так, згідно з положеннями частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України законопроект, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, повинен бути обов’язково доповнений фінансово-економічним обґрунтуванням (включаючи відповідні розрахунки). Ініціатор законопроекту — Кабмін — цього, на жаль, не зробив. Минулого року фінансово-економічне обґрунтування також не подавалось як окремий документ, а лише лаконічно обмежувалось реченням у пояснювальній записці – “прийняття проекту дозволить збільшити надходження до Зведеного бюджету України у сумі 5,2 млрд гривень в розрахунку на рік”. Віддаючи належне (як платникам, так і фіскалам), надходження від екоподатку дійсно зросли майже у двічі і сягнули майже 5 мільярдів гривень (проти 2,6 мільярдів у 2015 році);

  • члени Комітету відзначили і порушення принципу стабільності податкового законодавства. У тексті проекту закону зазначено, що він набуває чинності (у частині екоподатку та ренти) з 01 січня 2018 року, хоча це суперечить положенням підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України: зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Що цікаво — минулого року аналогічний законопроект також був поданий зі значною затримкою та проголосований як поправка до ПК України аж у грудні, що не завадило йому діяти в 2017 році.

Варто вказати, що обов’язок вносити такий законопроект закріплений за Кабінетом Міністрів України. Уряд відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень ПК України до 01 червня зобов’язаний вносити до парламенту проект закону про внесення змін до ПК щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції з акцизного податку, рентної плати та екологічного податку. Втім пропуск строків щодо подачі законопроектів, вочевидь, традиція Кабміну.

Окрім суто процедурних моментів, виникають питання і до змісту проекту. Так, згаданий вище пункт 4 Прикінцевих положень ПК України чітко встановлює перелік податків, ставки яких підлягають перегляду у зв’язку з інфляцією, — це акцизний податок, рентна плата та екологічний податок. Однак і пояснювальна записка, і сам законопроект чомусь згадують перегляд ставок тільки для алкогольних та тютюнових виробів. Минулорічний законопроект змінював ставку для усіх груп підакцизних товарів.

Неочевидною є і логіка прив’язки зміни ставок одних податків до індексів споживчих цін, а інших — до індексів цін виробників промислової продукції. Що і до чого повинно прив’язуватись — у нормах ПК України не конкретизовано, як не деталізовано і те, індекси якого року (поточного чи наступного за ним) повинні бути ураховані при внесенні змін у частині розміру ставок. Наразі чинна не лише постанова Кабміну від 01.07.2016 № 399 (зі змінами, що внесені постановою Уряду № 385 від 31.05.2017), але і постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 411, в якій визначено основні прогнозні макроекономічні показники економічного та соціального розвитку (включно з інфляційними індексами) України на 2018 рік. А саме 2018 є роком, в якому планується використовувати збільшені ставки.

Сподіваємось, що зазначені вище недоліки будуть враховані та виправлені у найближчий час.

Попередня стаття Наступна стаття