Чому Україні потрібен ліберальний ПК? – Грігол Катамадзе

Наприкінці минулого року Асоціація платників податків України опублікувала проект ліберального Податкового Кодексу. За задумом авторів, документ має набрати чинності вже з 1 січня 2018 р., втім, до парламенту законопроект поки не вносили. Taxlink поспілкувався з Президентом Асоціації Гріголом Катамадзе та поцікавився планом дій із впровадження цього документу в реальність.

 

«Як Ви в Грузії стимулюєте економіку? – запитав Порошенко.

- Ми податки знизили, – відповів Бендукідзе.

- Ні, ну це ясно, – відмахнувся міністр.

- Але насправді – як стимулюєте? – повторив Порошенко.

Каха лише руками розвів».

Розмова відбулась у 2012 р., з книги В. Федоріна «Ґудбай, імперіє. Розмови з Кахою Бендукідзе».

 

Ліберальний ПК

Спочатку пропонуємо ознайомитись з ключовими положеннями проекту (зауважте, презентована у листопаді 2016 р. редакція документу не є остаточною – ред.).

Ліберальний ПК набирає чинності 1 січня 2018 р., після цього запроваджується мораторій на внесення змін до Кодексу – наразі проект передбачає мораторій на 3 роки, але Г. Катамадзе не виключає можливості його продовження до 5 років.

Спрощена система оподаткування модифікується в особливий режим оподаткування для суб’єктів мікро- та малого бізнесу. Статус мікропідприємців (роздрібна торгівля на ринках, традиційні народні промисли тощо) пропонується розділити на дві категорії: перша – річний обсяг доходу не перевищує 2 млн грн, не використовують працю найманих осіб і сплачують податок за фіксованою ставкою 500 грн на місяць; друга – річний обсяг доходу не перевищує 5 млн грн, не більше 10 працівників та ставка податку 2 % від обсягу доходу. Малий бізнес (надання послуг населенню та платникам на особливому режимі оподаткування, до 25 працівників та не більше 25 млн грн доходу в рік) отримає диференційовану ставку податку з доходів – 3 %, якщо особа зареєстрована як платник ПДВ, і 5 %, відповідно, якщо суб’єкт платником ПДВ не зареєстрований. За задумом авторів проекту, до 2020 р. також діятиме мораторій на перевірки осіб зі статусом мікро- та малого бізнесу.

Протягом 6 місяців, починаючи з 1 січня 2018 р., діятиме режим «нульової декларації», тобто фізособи – резиденти зможуть задекларувати належне їм майно, доходи та немайнові права без притягнення їх до відповідальності і без сплати податку. Ці доходи будуть визнані отриманими без порушень законодавства, а сама особа звільнятиметься від обов’язку звітувати про джерело їх походження. За допомогою такого кроку автори ліберального ПК сподіваються вивести статки українців з тіні.

В Україні сплачуватимуть 9 податків (5 державних та 4 місцевих):

  • податок на виведений капітал, який має замінити податок на прибуток підприємств;

Зверніть увагу, наразі Кабмін до 1 липня 2017 р. зобов’язаний представити у ВР відповідний законопроект.

  • ПДФО, який у проекті ліберального ПК пропонується об’єднати з ЄСВ.

Єдину ставку такого податку у 2020 році хочуть  встановити на рівні 20 % (з 2018 р. – 32 %, з 2019 р. – 28 %).

  • ПДВ;

Важлива деталь – автори проекту проти запровадження механізму блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН, тестовий запуск якого планується вже з 1 квітня (докладніше про це тут).

  • акцизний податок;

Скасовується акцизний податок з операцій по реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі всіх підакцизних товарів, а не лише пального (Мінфін вже опублікував проект щодо скасування роздрібного акцизу на сигарети – ред.).

  • с/г податок в залежності від видів діяльності: рослинництво, тваринництво чи птахівництво.

  • податок на нерухомість.

Податок обчислюватиметься виходячи з бази оподаткування кожного з об’єктів житлової нерухомості окремо, а не сумарно з усіх разом взятих.

  • плата за землю;

  • платежі за використання природних ресурсів (екологічний податок адмініструватиме Мінекології, а збір за використання радіочастотного ресурсу – Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації).

Серед іншого – визначається чіткий перелік підстав для проведення позапланових перевірок платників, виключається така підстава як отримане рішення суду (слідчого судді).

Пряма мова: Грігол Катамадзе, Президент Асоціації платників податків України з 29 травня 2015 р.

Працював у міністерствах оборони та закордонних справ Грузії, з 1.01.2009 по 22.01.2013 рр. – Надзвичайний і Повноважний Посол Грузії в Україні.

 

Про створення проекту ліберального ПК

TaxLink: Чому Ви вирішили йти шляхом прийняття нового Кодексу, а не шляхом внесення окремих точкових змін?

Г. Катамадзе: Останнім часом ми кожен рік спостерігаємо зміни до податкового законодавства. Я не хочу обговорювати, які вони – добрі чи погані, але факт залишається – в кінці кожного року вносяться зміни. Водночас я не можу сказати, що фундаментально щось змінилось на користь бізнесу чи українського суспільства. Люди, які працювали над цим законопроектом (проект ліберального ПК – ред.), також вам цього не скажуть.

Вперше концепцію лібералізації податкового законодавства було презентовано у листопаді 2015 р. (законопроект №3357 – результат напрацювань податкового комітету ВР, який очолює Ніна Южаніна). Я добре пам’ятаю той день – 30 листопада 2015 р., нас не запрошували на презентацію, але я прийшов на неї і підтримав документ. Підтримав його тому, що це були ті концептуальні ліберальні зміни, які дадуть можливість змінювати ситуацію на краще. Але що потім сталось з цим проектом? Почалось перетягування канату між ВР та Мінфіном, яке закінчилось домовленістю про компроміс. А вже через кілька місяців автори цього компромісу зрозуміли, що він не працює, а мета, яку вони ставили, не досягнута.

Весною 2016 р. з’явилась ще одна ініціатива – законопроект щодо податку на виведений капітал (група авторів на чолі з Т. Шевцовою). Ми і її підтримали, але по сьогоднішній день цей документ не прийнято. Після цього, влітку 2016 р., ми (Асоціація платників податків України – ред.) зібрались і прийшли до висновку, що так можна ще 10 років спостерігати за щорічними змінами до ПК і тим, як вони за кілька років втрачають свою актуальність. Бізнес не може так розвиватись.

Тож ми зробили перший макет проекту і розіслали його по наших територіальних відділеннях у всіх областях України та всім членам Асоціації – а їх у нас біля 7000: представники ФОПів, малих, середніх та великих підприємств і банків. І почали збирати пропозиції, зауваження. Так ми вийшли на проект ліберального ПК, який презентували 23 листопада минулого року на Міжнародному податковому бізнес-форумі «Україна LEVEL UP» у присутності більше 600 представників бізнесу.

Я скажу дві принципові речі. По-перше, щорічні зміни не дають ефекту в частині покращення умов ведення бізнесу. По-друге, ми переконані, що треба раз і назавжди перевернути сторінку та почати з чистого аркуша, а для цього потрібно прийняти нові правила гри.

Після презентації проекту ми публічно звернулись до бізнесу та попросили дати його оцінку цьому документу. І ми по сьогодні отримуємо від них висновки, пропозиції та зауваження. Зокрема, ми проводимо зустрічі з різноманітними бізнес- та громадськими організаціями. До прикладу, близько місяця тому відбулась зустріч із представниками Реанімаційного пакету реформ. Як виявилось, ми з РПР не розходимось у поглядах, але розходимось у стратегії. РПР говорить, що парламент зараз не прийме ліберальний ПК, а тому треба йти шляхом часткових змін. Можна з цим погодитись, але може вийти і так, що з подібним підходом ми через рік – два будемо «кусати лікті», що не об’єднали свої зусилля та не змусили парламент погодити зрозумілий для бізнесу документ.

Я не хотів би, щоб через рік, у 2018 р., ми зустрілись і говорили про чергові точкові зміни. І щоб знову повторився сценарій – 28 грудня ми закон приймаємо, а вступає він в дію вже з 1 січня.

 

Обговорення проекту

Ми одразу вирішили: свій проект будемо надсилати тільки бізнес-спільнотам, ми не будемо відправляти його законодавчій або виконавчій владі. Чому? Хотілось би, щоб до моменту залучення владних структур, документ погодив бізнес, щоб це не був проект Асоціації платників податків. До речі, сьогодні такого ми вже сказати не можемо, проект зараз на 70 % відрізняється від того, що ми презентували у листопаді 2016 р.

Ми хочемо проїхати з нашим проектом презентаційним загальноукраїнським туром у форматі «круглих столів» і вийти на початку квітня (орієнтовно – 10 квітня) на абсолютно новий продукт. Після цього документ буде передано до ВР. Розгляне вона його чи ні, прийме чи не прийме – це вже буде залежати від ВР.

До презентації тексту у квітні ми не будемо проводити консультацій з Мінфіном чи ДФС. Лише після того, як буде готовий текст, і коли можна буде говорити не від імені Асоціації, а від імені бізнесу, ми будемо готові представити законопроект на розгляд Уряду в тому числі.

Що стосується внесення законопроекту до парламенту, то я сподіваюсь, що наші колеги – народні депутати, які є членами Асоціації платників податків, будуть ініціаторами відповідного руху у ВР.

Квітень – травень – червень – я думаю, що 3-х місяців абсолютно достатньо для того, щоб вивчити, проаналізувати проект і або погодитись з ним, або не погодитись. Якщо ж все-таки буде знайдено спільну мову, то Кодекс можна прийняти до кінця сесії – за 6 місяців до початку нового фіскального року. Таким чином, у платників податків буде півроку на те, щоб ознайомитись з документом та підготуватись до його запровадження. Я переконаний у тому, що український платник податків заслуговує на таку повагу з боку держави.

Після прийняття Кодексу ми хочемо на 3 роки запровадити мораторій на внесення змін до нього. Втім, під час обговорень у регіонах пропонують цей строк збільшити до 5 років. Ми зі свого боку вважаємо, що 5 років це дуже великий термін. Але з точки прогнозування для бізнесу, особливо для малого та середнього бізнесу, я розумію, що це правильний підхід. Зараз це питання дискутується.

Після того, як ми погодимо остаточний текст проекту з бізнес-спільнотою, ніяких компромісів більше не буде. Дуже важко говорити так категорично, але як я казав раніше – досягнутий у грудні 2015 року компроміс не дав ніяких результатів.

Зауважу, ми не запрошували іноземних фахівців, не брали іноземні гранти. Весь напрацьований текст – заслуга українського бізнесу. До речі, таким чином відбувалось прийняття ПК Казахстану: зібрався бізнес, підготував документ і передав його уряду. От візьміть зараз Податковий кодекс Казахстану – яка б людина його не взяла, вона чітко зрозуміє про що йде мова. А візьміть наш …  Нічого ж не зрозуміло. І це не моя думка, так говорять люди з бізнесу, які мають не лише досвід роботи, а й необхідну освіту.

Для нас дуже важливо вийти на простий, зрозумілий, ліберальний документ, який визначатиме чіткі правила гри як для платників, так і для фіскалів. 

 

Для чого нам потрібен ліберальний ПК?

Я скажу про 2 фундаментальні речі. Перше – всі успішні країни пройшли через ліберальні зміни. Ви не назвете жодну країну, яка сьогодні є успішною, і яка б не пройшла через дерегуляцію та лібералізацію. І коли опоненти мені говорять, що зараз в цих успішних країнах дуже складний Податковий кодекс, великі ставки, багато податків і т. д., то я не можу не відзначити, що спочатку ці країни пройшли через лібералізацію. Ви запитайте у пана Бальцеровича, що він робив, коли був міністром фінансів Польщі. Або пана Міклоша спитайте про його дії, коли він був міністром фінансів у Словаччині. Всі вони пройшли через дерегуляцію.

Україна повинна зробити сприятливі умови для бізнесу, навіть за теперішньої ситуації ці умови мають бути трошки кращими, ніж у сусідів України. Але для того, щоб реформи відбулись, це все треба робити не для МВФ, не для Світового банку, не для  якихось інших країн, ці реформи треба робити для власної країни.

Друге – це малий та середній бізнес. В нас його вага у ВВП десь близько 10 %. Що це означає? Що в нас немає малого і середнього бізнесу? Ні, це означає, що він в тіні. І якщо зробити ті кроки, які ми пропонуємо, то вже через 3 роки вага малого та середнього бізнесу у ВВП складатиме більш ніж 55 %.

Я згадував форум, на якому ми у листопаді презентували проект ПК, і на ньому ключовим спікером був Президент Віктор Ющенко. Я йому як економісту, банкіру та фінансисту довіряю. Так от, він сказав дуже цікаву річ: якщо вдасться вивести з тіні хоча б 10 % української економіки, то це дасть в плюс до бюджету 180 млрд доларів. Лише вдумайтесь в цю цифру. А як це зробити? Неможливо вивести бізнес з тіні невеликими кроками і окремими змінами, це можливо зробити лише системною зміною податкової системи в першу чергу.

Однією з ознак податкової системи успішної країни є її гнучкість. Що це означає? Це означає, що коли змінюється ситуація в країні чи довкола неї, коли змінюється ситуація в економіці, податкова система підлаштовується під ці зміни. Але не в Україні, тут все відбувається навпаки: зверху змінюють ситуацію і бізнес під них підлаштовується. І це абсолютно ненормально. Саме тому ми ідемо іншим шляхом і готуємо законопроект за участю бізнесу.

 

Про шанси законопроекту

Скажу відверто: коли ми презентували проект у листопаді 2016 р. у мене було таке відчуття, що на користь прийняття цього документу  – 10 %, і 90 % проти. Зараз, після тих обговорень, що відбулись, я б оцінив наші шанси як 50 на 50.

Я отримую багато дзвінків, в тому числі від знайомих, які кажуть, що ВР не прийме цей документ, вони кажуть подумати мені не про кодекс, а про стратегію розвитку податкової системи…  Я все життя займався практикою, а це в свою чергу вимагало наявності результату. Тому те, що ми зараз робимо, також спрямоване на досягнення мети і результату.

Я відмовляюсь від якихось «лаврів» для себе, мені лише хотілось би, щоб цей проект став успіхом українців, успіхом українського бізнесу, їхнім спільним із владою успіхом.

 

Про спрощену систему

Зараз у нас проходить дуже важкий діалог щодо спрощеної системи оподаткування. Є багато людей, які говорять, що «ви тільки торкніться спрощеної системи і завтра люди вийдуть на вулиці». Ми натомість кажемо: «Давайте говорити відверто, адже сьогодні спрощеною системою більше користується великий бізнес, ніж самі спрощенці. Хоча давайте і про це не будемо. Давайте поговоримо про те, що ми пропонуємо ліберальний підхід, тобто низькі ставки. А яка ще спрощенка потрібна, якщо рівні умови будуть у всіх?». Втім, з огляду на напружену ситуацію у суспільстві, ми пропонуємо ввести поняття  мікробізнесу і малого бізнесу та запровадити для них відповідну систему оподаткування (докладніше про це читайте у цьому ж матеріалі – розділ «Ліберальний ПК» – ред.).

 

Про мотивацію

Є в Одесі компанія – 100 % українська («Айсберг» – ред.) – і виробляє вона морозильні установки, які експортує в кілька країн світу, в тому числі до країн ЄС. Власник, коли я з ним познайомився, а було це 2 роки тому, розказав мені, що після того як він 6 місяців боровся за тендер в Грузії (Карфур – ред.) і переміг, йому довелось віддати частину тендеру турецькій компанії. Знаєте чому? У нього була велика проблема з неповерненням ПДВ. Уявляєте? Компанія, 100%-во виробник, український виробник, поставляє вироблену в Україні продукцію за кордон, і не може отримати відшкодування по ПДВ. І таких прикладів є багато. Саме вони дали поштовх мені особисто почати щось робити.

 

Про Службу фінрозслідувань і податкову міліцію

Я вважаю, що у першому півріччі цього року має з’явитись новий орган – Служба фінансових розслідувань. Ми говоримо про це публічно вже півтора року. Слава богу, що вже почали про це говорити на владному рівні, що йде дискусія (наразі працює урядова робоча група, Мінфін опублікував окремі документи по підслідності Служби – ред.). Але тут не дискутувати треба, а закон приймати.

Фіскальну службу треба розділити на 2 частини – на сервісну службу, яка буде допомагати бізнесу і фактично лише спілкуватись з платниками електронно, і Службу фінансових розслідувань. Вона має бути у прямому підпорядкуванні міністра фінансів та займатись аналізом ризиків (депутати вже встигли висловитись проти підпорядкування Служби фінрозслідувань міністру фінансів – ред.).

Ця Служба також обов’язково повинна мати поліцейський підрозділ, який буде підключатись за наявності чіткої інформації про виявлені порушення (існуюча концепція не передбачає створення спецпідрозділів – ред.).

Якби я був одним із силовиків, то я, можливо, також наполягав би на тому, щоб не віддавати свої функції (про підслідність Служби фінрозслідувань – ред.)., але тут треба виходити з того, що зараз нестандартна ситуація склалась. Якби не все це, то може Україна би поступово змінювалась і прийшла би до поставленої можливості. Але зараз ми маємо важку і нестандартну ситуацію, а тому й рішення треба приймати відповідні.

Я думаю, що ситуацію з помилкою довкола податкової міліції можна було виправити дуже швидко і не треба про це стільки говорити. Подумайте лише – 2 місяці говорити і нічого не зробити. Я цього не розумію (минулого тижня ВР відмовилась легалізувати податкову міліцію – ред.).

Зараз треба приймати закон про Службу фінансових розслідувань та паралельно набирати працівників до неї. Попри це я чув різні строки її створення, в т. ч. звучали думки про те, що Служба буде створена до кінця цього року. Що тут скажеш… Ви знаєте, коли щось потрібно, то рішення приймають дуже швидко, а коли щось не потрібно, то йде довга мова про те, як це неможливо зробити.  

 

Скарги на фіскальну службу і Насірова

Останні роки змінюються міністри фінансів і кожен з них говорить про корумпованість фіскальної служби. Вибачте, але кому належить фіскальна служба? Хто де-юре є головним? Мінфін. Перед тим як говорити про те, що хтось корумпований, треба змінити сприятливі для виникнення корупції умови.

Запропоновані нами правила не дадуть можливості говорити про корупційну складову в таких органах. Хтось бореться з наслідками корупції, а ми пропонуємо системно змінити ситуацію так, щоб з наслідками вже не потрібно було боротись.

Я пам’ятаю, як у 2015 р. ми проводили з’їзд і запросили голову ДФС Романа Насірова (з’їзд тоді прийняв Резолюцію та звернення до Президента та Верховної Ради щодо недовіри фінансово-економічному блоку уряду і, як ми з вами пам’ятаємо, через три місяці уряд пішов у відставку). От тоді риторика з боку бізнесу по відношенню до фіскалів була дуже агресивною. Зараз ми активно запрошуємо представників ДФС на наші зустрічі з бізнесом і це дозволяє змінити цю риторику. Втім, не можна сказати, що ситуація змінилась фундаментально. А не змінилась вона тому, що сама ДФС не може змінити цю ситуацію. Фіскальна служба не може ініціювати такі зміни. До речі, на днях пан Насіров пропонував деякі ідеї щодо скорочення ставок податків (мова про можливість за існуючих умов знизити ставку ПДФО на 1 % – ред.)… Так чи інакше, а системно змінити ситуацію шляхом ініціювання якихось змін ДФС неможливо. Це повинні зробити або суспільство і бізнес, або парламент.

«Тобто, по суті не важливо, хто очолює фіскальну службу? Не важлива персоналія?» – запитує TaxLink. «Абсолютно неважлива», – відповідає Г. Катамадзе.

 

Про можливість очолити ДФС чи Службу фінрозслідувань

TaxLink: У березні 2016 р. на сайті Президента України було зареєстровано петицію щодо призначення Вас – Г. Катамадзе – головою ДФС. Чи цікаво Вам було б зараз очолити ДФС або Службу фінрозслідувань, якщо б була така можливість?

Г. Катамадзе: Слава богу, що це було давно і неправда (усміхається – ред.).

Знаєте, для мене ця петиція та її підтримка була цікавою з огляду на той час, коли вона з’явилась. Це було якраз через 10 місяців роботи в Асоціації платників податків і ініціатива йшла від членів Асоціації. Чому це важливо для мене? Тому що це була оцінка моєї роботи за той проміжок часу.

Я не хочу протирічити собі, адже я казав, що мені нічого не потрібно, але якщо так станеться, якщо в моєму житті з’явиться така пропозиція, пропозиція щось зробити на користь України, я був би щасливим попрацювати у будь-якому напрямку, на будь-якій посаді, у тому числі у місці, де справи дуже погані. Я не хочу прийти туди, де все гаразд.

От дивіться, я у 1994 р. приїхав до Києва засновувати посольство Грузії. На той момент тут не було нічого – ні будівлі, ні інфраструктури, а на заснування посольства мені дали 48 тис. доларів. Навіть у 1994 р. це були невеликі гроші для того, щоб з нуля заснувати посольство. Через 3 місяці, коли приїхав посол, вже був готовий офіс для його роботи.  

І таких прикладів у житті в мене було багато – коли я працював у Міністерстві оборони Грузії чи коли мене було призначено послом Грузії в Україні. Тоді я приїхав у дуже важкий час, в кінці 2000 року, коли був страшний скандал з загибеллю Гії Гонгадзе. Але і тоді я зміг з нуля збудувати будівлю посольства –  це була перша закордонна власність моєї країни. Тепер я працюю в Асоціації, але і тут на момент мого обрання головою було безліч проблем, зокрема, фінансових.

Я говорю все це не для того, щоб озвучити якісь свої досягнення чи досягнення Асоціації, це просто приклад того, що можна зробити у будь-якому напрямку, якщо ти хочеш і любиш працювати.

І про командну роботу ще скажу. У 1999 р. ми, команда Міноборони та МЗС Грузії, саме завдяки скоординованій роботі та допомозі партнерів, змогли добитись підписання договору про виведення військових баз РФ з території Грузії. Це було дуже важко, але ми це зробили. Зробили, тому що були одні підходи, була єдина команда – не було окремо команда Міноборони, і окремо команда МЗС. У цьому конкретному випадку я на власному досвіді переконався в тому, як багато залежить від того, хто та як згуртовує команду.

TaxLink: То персоналії таки важливі? Хоча б в частині організації роботи?

Г. Катмадзе: Так, важливі. Я думаю, що персоналії важливі на різних рівнях.

 

P.S. Г. Катамадзе хотів би провести обговорення фінальної редакції ліберального ПК з широким колом студентства та викладачів Києво-Могилянської академії у квітні. Обговорення планується як вшанування пам’яті Кахи Бендукідзе, зустрічі з яким відбувались саме в стінах Академії.

 

Бесіду вела Наталія Шнир, TaxLink

Попередня стаття Наступна стаття