Чим «налякати» податківця (і не тільки)? - поради судді

Бізнесу та його юристам варто звернути увагу на два простих способи забезпечення досягнення результату в суді, зокрема у спорах з податківцями. Мова йде про інструмент окремої ухвали та штрафування керівників суб'єктів владних повноважень, рішення яких було оскаржено.

Про це говорила суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Наталія Клочкова під час свого виступу на VI Всеукраїнському форумі з публічного права Асоціації адвокатів України, який відбувся у Києві 16 червня.

По-перше, суддя звертає увагу на інструмент окремої ухвали, яка відповідно до ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України виносяться судом у разі, якщо ним у процесі розгляду справи було виявлено порушення закону. «Зауважте, - говорить суддя, - в цьому випадку порушення може не мати безпосереднього відношення до справи». Відповідна ухвала в цьому випадку направляється суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Та це не єдина підстава для постановлення окремої ухвали судом. Суд також може постановити ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

За словами Н. Клочкової, перед суддями не надто часто ставлять питання про порушення окремої ухвали і відповідно вони не так часто виносяться. Однак з огляду на те, наскільки дієвим може бути такий механізм, Н. Клочкова радить застосовувати його частіше. Корисним механізм окремої ухвали, продовжує суддя, виявився у таких випадках:

- ігнорування суду суб'єктом владних повноважень.

У цьому випадку суд з власної ініціативи виніс окрему ухвалу та направив її відповідному міністру та Генеральному прокурору. «Після цього вони одразу надали всі потрібні докази», - каже суддя.

Із залу лунають скептичні коментарі, що, мовляв, немає коли просити про окрему ухвалу, адже судді одразу після неявки в судове засідання відповідного представника «втікають» у письмове провадження. Н. Клочкова говорить, що вона за таким алгоритмом не працює, і що механізм окремої ухвали вартий уваги.

- судові повістки vs Укрпошта.

«Після того, як окрему ухвалу направили керівнику Укрпошти та міністру інфраструктури, судові повістки доставлялись як за годинником», - коментує справу Н. Клочкова.

- підроблений лист у справі.

За словами судді, у справі особи, що розглядалась у суді, було виявлено лист податківців, у якому останні посилаються на події, що відбулися через місяць після дати, якою підписано лист. У зв’язку із сумнівами щодо достовірності такого листа судом на прохання платника податків було винесено окрему ухвалу стосовно відповідного начальника податкової міліції, яким цей лист було підписано. У ході показань, які відповідний начальник надав у суді, стало зрозуміло, що лист складався заднім числом. «Згодом стосовно цього ж начальника було порушено кримінальне провадження. Окрім того, в цій справі потім було укладено мирову угоду між податковим органом і платником, за якою тому мали виплатити 400 тис. грн», - зауважує Н. Клочкова.

По-друге, суддя ОАСК привертає увагу до штрафування керівників органів влади за невиконані рішення суду.

Так, відповідно до ст. 267 КАСУ суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду такого звіту або у разі його неподання суддя може накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови суду. Розмір штрафу коливається від 32 тис. грн до 96 тис. грн (від 10 до 30 мінімальних заробітних плат). «Половина цього штрафу йде в бюджет, а половина — вашому клієнту», -  пояснює Н. Клочкова.

Оскільки окреслена вище процедура є правом суду, а не обов’язком, то сторонам слід самим попросити суд встановити відповідний строк для виконання рішення. А також, зауважує суддя, щоб унеможливити спекуляції в майбутньому, необхідно прослідкувати за тим, аби керівнику органу влади направили копію відповідного рішення суду.

Окрім того, нагадує Н. Клочкова, сплата штрафу не звільняє начальника від обов’язку виконати відповідну постанову суду.

«Якщо юридична спільнота буде в кожній справі просити постановити окрему ухвалу та встановити строк для подання звіту (про виконання рішення суду субєктом владних повноважень – ред.), то рівень беззаконня суттєво зменшиться. А якщо керівник заплатить кілька немалих штрафів, то він, напевно, не раз подумає перед тим, як прийняти те чи інше рішення», - зауважує суддя.

Наталія Шнир, TaxLink

Попередня стаття Наступна стаття