Чи doing в Україні business?

08 Листопада 2017 (0) #Doing Business
Аа Аа

В середині минулого тижня авторитетний міжнародний фінансовий орган – Світовий банк – опублікував традиційний щорічний рейтинг «Doing Business 2018», який ранжує 190 країн залежно від того, наскільки просто там вести економічну діяльність.

Наша держава продемонструвала незначний ріст — перемістилась з минулорічного 80-го місця на 76 позицію. Цьому посприяло спрощення дозвільних процедур у сфері будівництва та певні реформи у сфері оподаткування (детально — нижче). Втім, якщо брати інший показник – "distance to frontier" (величина, яка показує, наскільки близько країна підійшла до умовного ідеалу рейтингу), тут успіхи дещо скромніші. України додала 1,9 умовних пунктів за цим показником та має загальну оцінку 65,75. Варто зазначити, що у лідера рейтингу – Нової Зеландії – бал становить 86,55 пунктів.

 

Що оцінює Світовий банк?

Організація здійснює кількісно-якісні виміри та оцінки 11 спеціальних індикаторів, які в сукупності дають уявлення про те, який регуляторний клімат панує у країні. За кожним з показників стоять складні економічні розрахунки та математичні моделі з попереднім скрупульозним збором вихідної інформації від локальних партнерів. Опис методології вимірювання показників займає чи не половину звіту. Індикатори наведені нижче на візуалізації (а крім того, ми показали, де в нашої країни був прогрес, а де щось пішло не так):

 

А що з податками?

Як один з індикаторів простоти здійснення бізнесу рейтинг використовує показник «Paying Taxes», що дослівно перекладається як «сплата податків». Втім цим поняттям охоплюється фактично весь процес оподаткування, економічне та адміністративне навантаження на платника податків. Paying Taxes розкривається крізь призму таких показників:

  • податкові платежі: цей субіндикатор враховує загальну кількість сплачених податків та обов'язкових відрахувань, спосіб та частоту сплати податків, частоту подання декларацій та кількість органів, що задіяні в цьому процесі;

  • час: визначається у годинах на рік. Відображає загальну кількість часу, що витрачається на підготовку та подачу звітності, а також сплату трьох основних платежів: корпоративного податку, податку на додану вартість та податку на робочу силу;

  • загальна ставка податків та обов'язкових відрахувань: йдеться про загальну суму податкових та інших обов'язкових платежів, котрі сплачуються компанією та яка виражається як доля комерційного прибутку компанії;

  • т. зв. індекс процедур, що здійснються після звітування та сплати податків (постзвітні процедури): базується на 4 основних компонентах: час на дотримання вимог для повернення податку на додану вартість, час на отримання повернення податку на додану вартість, час на виконання вимог перевірки з корпоративного податку, час для проходження перевірки з корпоративного податку. Цей пункт оцінки індикатора «Сплата податків» - минулорічна новація рейтингу «Doing business».

Варто чітко розуміти, що рейтинг не може охопити всіх економічних агентів, котрі функціонують у кожній країні, та адекватно оцінити регуляторний тиск на них. Він, радше, є "середньою температурою по палаті", вимір якої базується на певних припущеннях та умовностях. Наприклад, якщо йдеться про показник «Сплата податків», то за одиницю виміру та аналізу виступає діяльність середньостатистичної компанії, що належить до середнього бізнесу та наділена такими характеристками:

  • це компанія з обмеженою відповідальністю;

  • належить до галузі виробництва чи торгівлі;

  • локалізована в найбільшому місті країни;

  • її засновниками є 5 фізичних осіб - резидентів;

  • компанія має 60 працівників;

  • має річний оборот у розмірі 1050-кратного доходу на душу населення та інше.

 

Чи легко платити податки в Україні?

За показником простоти оподаткування Україна з минулого року здійснила ривок вгору — з 84 на 43 позицію. Аналітичний матеріал по Україні свідчить, що таке покращення відбулось завдяки зменшенню та уніфікації ставки єдиного соціального внеску до 22 %. Детальна інформація щодо показників України за кожним критерієм нижче на картинці:

Краще за зменшення ставки єдиного внеску Світовий банк оцінив позитивні зрушення у сфері будівництва. Так, це відбулось за рахунок зменшення розміру коштів пайової участі у розвитку інфраструктури (для Києва) та зниження вартості послуг з технічного нагляду у будівництві.

 

Яким чином країни покращують свої позиції за показником «Сплата податків»?

У кожному рейтингу «Doing Business» Світовий банк робить огляд так званих «Good practices» — заходів державної політики, які дозволяють країнам підійматися в рейтингу за індексованими показниками.

Цьогорічний рейтинг відзначає такі позитивні практики у сфері оподаткування:

  • впровадження електронних механізмів взаємодії платника податків та податкової адміністрації, за допомогою яких можна звітувати та сплачувати податки. Світовий банк відзначає, що загалом 92 країни ввели у повному обсязі такі механізми. В Українї з 2017 року закріплені правові засади функціонування електронного кабінету платника податків, через який начебто можна здійснювати всі дії, пов'язані з реалізацією прав та обов'язків у сфері оподаткування, водночас практично вони поки що не реалізовані;

  • усунення оподаткування однієї бази більше ніж одним податком, зменшення кількості декларацій та платежів. Саме тут Світовий банк відзначив Україну – за зменшення ставки та уніфікацію єдиного соціального внеску;

  • поширення практики самостійного визначення податкових зобов'язань платником податку. Це, з одного боку, зменшує кількість податкових спорів в майбутньому, а з іншого – зменшує дискрецію та корупційні ризики;

  • запровадження системи оцінки ризику в податкових перевірках – таким перевіркам мають підлягати лише ті компанії, стосовно яких існують великі ризики щодо ухилення від сплати податків. Незначні формальні порушення не повинні обов'язково вести до податкового аудиту. Водночас виявлення таких ризиків потребує належної кваліфікації працівників податкових адміністрацій, на чому теж наголошує Світовий банк.

 

Висновки

У підсумку можна зазначити, що як до самого рейтингу, так і до незначного зростання України в ньому варто ставитись помірковано та стримано. Рейтинг сам собою не є об'єктивним віддзеркаленням всієї різноманітності та глибини економічних процесів країни. Він, наприклад, нічого не скаже читачу про бізнес-клімат та регулювання для транснаціональних корпорацій чи мікробізнесу. Так само не можна сказати, що дані рейтингу стануть вирішальними при прийнятті рішень інвестором щодо вибору тієї чи іншої країни для здійснення інвестицій.

З огляду на це варто критично оцінювати ті реформи, котрі ставлять за мету досягнення цілей на кшталт "підвищення позиції України" у подібних рейтингах. Безперечно, такі зміни можуть викликати позитивний ефект, але покращення рейтингових даних не повинно бути самоціллю. Крім того, навіть спрогнозувати такі підвищення/пониження складно, оскільки навряд чи при проектуванні реформ можна врахувати те, які зміни будуть в інших країнах та відповідно як це вплине на оцінку країн з боку світових організацій.

Попередня стаття Наступна стаття