Четверта спроба реформувати ПДВ...

21 Грудня 2015 (0) #ПДВ #Податкова реформа
Аа Аа

До Верховної Ради України поданий проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Законопроект).

Нагадуємо, що це вже четверта спроба урядовців та народних депутатів з реформування Податкового кодексу України на наступний 2016 рік.

Нижче, до Вашої уваги огляд змін щодо порядку адміністрування ПДВ, запропонованих Законопроектом, у порівнянні з чинним податковим законом.

 

Платники податку

Анулювання реєстрації платником ПДВ

Виключено як підставу для анулювання реєстрації платником ПДВ, так званий «стан 9», тобто наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців:

- запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або

- запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Це в свою чергу, суттєво обмежує можливості фіскальних органів у породжені і розвиту корупції в системі оподаткування, оскільки існування такої норми є однією з найпоширеніших причин для скасування ПДВ.

 

База оподаткування

Суми, які не враховуються до бази оподаткування

Законопроектом пропонується не враховувати під час визначення бази оподаткування ПДВ з постачання товарів/послуг суми акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

 

Постачання самостійно виготовлених товарів

Законопроект передбачає, що база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а не нижче їх собівартості, як зазначено у діючій редакції Податкового кодексу України.

Такі зміни є особливо позитивними:

  1. для сільськогосподарських підприємств, які, фактично, можуть визначити собівартість продукції за результатами року;
  2. для виробників товарів, оскільки часто їм незрозуміло, за якою собівартістю (загальновиробничою чи собівартістю конкретного товару) визначати базу оподаткування при постачанні самостійно виготовленого товару.

 

Постачання товарів внаслідок звернення стягнення на таке майно

Базою оподаткування операцій з  постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, буде позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна.

Ці зміни, очевидно, будуть позитивно сприйняті банками, оскільки методика обрахунку при постачанні таких послуг на сьогодні є досить складною. Запропонованими змінами чітко встановлюється, що базою, фактично, є маржа від здійснення поставки.

 

Постачання послуг з транспортування природного газу

База оподаткування операцій з постачання послуг з перевезення (переміщення, транспортування) природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту), що виконуються (надаються) Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», буде визначатися, виходячи із договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

 

Коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту

Скасовано норму, відповідно до якої, постачальник товарів/послуг може зменшити суму податкових зобов’язань у разі зменшення бази оподаткування лише після реєстрації розрахунку коригування отримувачем послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, незважаючи на скасування цієї норми, залишаються в силі інші положення Податкового кодексу України, за якими платник визначає податкове зобов’язання лише по зареєстрованих накладних. А тому, такі недоопрацьовані зміни, в майбутньому можуть призвести до заплутаності застосування норм податкового законодавства.

 

Податковий кредит

Господарська діяльність

Додано норму, відповідно до якої, якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації буде виявлено нестачу придбаних платником податків товарів (за винятком випадку, коли така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), то такі  товари вважатимуться такими, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

В цьому випадку, залишається незрозумілим, чому лише нестача, обумовлена обставинами непереборної сили, звільняє від застосування вищезазначеної норми. Це положення можна було б доповнити й іншими випадками втрати товару поза волею  платника, наприклад, та ж сама крадіжка.

 

Суми сплаченого податку за накладними з порушеними термінами реєстрації

Пропонується скасувати положення, яке визначає, що суми податку, сплачені (нараховані) банківськими установами у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше одержання ними права власності на заставне майно.

 

Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту

Перелік операцій, до яких не застосовуються вимоги статті 199 Податкового кодексу України щодо пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту, доповнюється наступними операціями:

- постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України;

- постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України;

- ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу».

 

Зведена податкова накладна 

Законопроект передбачає розширити випадки складення і реєстрації платником зведеної податкової накладної за товарами/послугами, необоротними активами, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися:

  • за операціями, місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
  • в операціях із:
  • постачання товарів/послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги;
  • постачання товарів/послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги;
  • ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу».

 

Суми, які не відносяться до податкового кредиту

1. Чітко встановлюється, що до податкового кредиту не будуть відноситися суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг по зареєстрованим в ЄРПН податковим накладним/розрахункам коригування до таких податкових накладних з визначеними сумами податку за операціями, що не є об’єктом оподаткування ПДВ або що звільнені від оподаткування ПДВ та податковим накладним/розрахункам коригування до таких податкових накладних з неправильно вказаним податковим номером платника податку покупця та/або продавця.

2. Уточнено, що для віднесення сум сплаченого податку до податкового кредиту, розрахунки коригування до податкових накладних (якщо такі є) повинні бути зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних. 

 

Операції, звільнені від оподаткування

1. Від оподаткування ПДВ також звільнятимуться:

- постачання товарів/послуг на митній території України як міжнародної технічної допомоги та постачання товарів/послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, які надаються відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

- операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, але лише в частині вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики);

- до 1 січня 2020 року, операції платника податку – боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації/санації.

2. На відміну від діючого Податкового кодексу України, будуть оподатковуватися наступні операції:

- постачання послуг, що виконуються (надаються) для забезпечення переміщення (транспортування) природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту.

- операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД.

 

Бюджетне відшкодування

Документальна перевірка

1. Чітко встановлюються випадки, коли контролюючий орган може провести документальну перевірку у випадку заявлення платником бюджетного відшкодування, а саме – у  разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок  від’ємного значення, сформованого за операціями:

- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

- з придбання товарів/послуг у сільськогосподарських підприємств, що використовували спеціальний режим оподаткування, за період до 1 січня 2016 року.

Лише щодо цих сум, фактично, контролюючий орган зможе скасувати повністю або частково суму бюджетного відшкодування. 

(Нагадуємо, що за діючим Податковим кодексом України поки що встановлено мораторій на проведення таких перевірок).

2. Скасовано норму, яка встановлювала строк, протягом якого така перевірка мала бути проведена контролюючими органами. Це, на нашу думку, може призвести до зловживань з боку фіскальної служби та затягування процесу здійснення бюджетного відшкодування.

 

Способи відшкодування сум від’ємного значення

Суми від’ємного значення ПДВ, окрім повернення платнику у формі бюджетного відшкодування, за заявою платника податку зможуть бути зараховані у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших  платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

 

Автоматичне бюджетне відшкодування сум від’ємного значення

Бюджетне відшкодування, задеклароване з 1 липня 2015 року, буде здійснюватися автоматично у хронологічному порядку, відповідно до черговості декларування таких сум. З цією метою створюється Реєстр сум бюджетного відшкодування, порядок ведення, оприлюднення та форма якого буде встановлюватися Кабінетом Міністрів України. Платник податків матиме право на бюджетне відшкодування у результаті узгодження такої суми за результатами камеральної перевірки. Вважатиметься, що сума від’ємного значення є узгодженою за наступним днем закінчення камеральної перевірки.

Суми бюджетного відшкодування, задекларовані до відшкодування до 1 липня 2015 року здійснюватимуться у порядку, встановленому станом на 1 липня 2015 року.

 

Оскарження неузгодженої суми ПДВ 

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до бюджетного відшкодування, або її частини, зобов'язання з бюджетного відшкодування в частині неузгодженої суми виникатиме з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.У

Система електронного адміністрування ПДВ

1. Реєстраційна формула доповнюється наступним елементом ΣОвердрафт – сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником – сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування (тобто, фактично було просто перенесено відповідну норму, Перехідних положень, яка враховувала такий показник, до статті 200-1 Податкового кодексу України).

Такий показник підлягатиме щоквартальному автоматичному перерахунку, до якого також враховуватимуться суми, які були перераховані на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, який застосовував  спеціальний режим оподаткування.

Таким чином, реєстраційна формула виглядатиме наступним чином:

∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах + ΣОвердрафт - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ

2. Для платників, які застосовують касовий метод у обрахунку суми ΣНакл враховуватимуться суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, по яким право на включення таких сум до податкового кредиту виникло після 1 липня 2015 року.

3. Сільськогосподарським підприємствам, які використовують спеціальний режим, кошти із рахунків СЕА будуть перераховуватися до бюджету протягом операційного дня, а не в загальному порядку.

4. Уточнено, що перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка не призведе до формування від’ємного значення суми податку (ΣНакл).

5. Крім того, рахунок в СЕА можна буде поповнити за рахунок надмірно сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість, повернутих з бюджету. 

6. Додано норму, відповідно до якої у разі проведення розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в СЕА враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати по яким настав, що обліковується органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

 

Податкова накладна

Формальні помилки

Формальні помилки у податковій накладній, такі як реквізити (окрім коду товару), які дозволяють ідентифікувати операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов’язань, а також, які не призводять до заниження/завищення реєстраційної суми в СЕА, не є підставою для скасування податкового кредиту.

 

Реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних

1. Податкову накладну та/або розрахунок коригування не можна буде зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 180 днів з дати виникнення податкових зобов’язань.

 

Скарга контрагента 

Додано норму, відповідно до якої протягом 15 календарних днів з дня надходження заяви контрагента із скаргою на продавця товару/послуги контролюючий орган зобов'язаний провести документальну позапланову виїзну перевірку для з'ясування достовірності та повноти нарахування зобов'язань такого продавця з податку за такою операцією.

 

Спеціальний режим оподаткування сільськогосподарських підприємств

Незважаючи на всі дебати, які точилися стосовно доцільності існування спеціального режиму для сільськогосподарських підприємств, такий режим продовжує діяти. Єдиними змінами є те, що  якщо за діючою редакцією Податкового кодексу України на спеціальні рахунки платника перераховується 100 % суми ПДВ, яку повинно сплатити сільськогосподарське підприємство, то за запропонованими змінами будуть перераховувати лише 25 % таких коштів (ці кошти повністю залишаються в розпорядженні сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг).

Тобто, авторами Законопроекту не було враховано основні критичні зауваження щодо існування спеціального режиму у такому вигляді:

  1. ті галузі сільського господарства, які потребують державної підтримки (в основному овочівництво і тваринництво), фактично втрачають 75 % пільги, в порівнянні з діючою редакцією Податкового кодексу України;
  2. галузі  сільського господарства, які зовсім не є збитковими і державної підтримки не потребують (зернотрейдери), все ж таки отримуватимуть 25 % пільги.
Попередня стаття Наступна стаття