Аграрії і ПДВ у 2016 році

05 Січня 2016 (0)
Аа Аа

З 1 січня 2016 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПК України), які, зокрема, стосуються спеціального режиму ПДВ сільськогосподарських підприємств.

Нагадаємо, що протягом року точилися дебати стосовно доцільності існування цього режиму, та на скасуванні якого наполягали МВФ та Мінфін. Проте за Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Україна має наблизити своє податкове законодавство, зокрема, щодо ПДВ, до податкового законодавства ЄС.

Нагадаємо, що у ЄС теж діє пільговий режим для оподаткування ПДВ сільського господарства, відповідно до якого платник застосовує до вартості своїх поставок компенсаційну ставку та додає суму фіксованого збору до ціни реалізації з товару метою відшкодування сум ПДВ, сплаченого ним в ціні придбаних виробничих ресурсів.  До того ж така компенсаційна ставка не повинна забезпечувати додаткове джерело фінансування для платника, а існує виключно для компенсації суми ПДВ, сплаченої при купівлі товару або послуги. Право на застосування такого режиму, на відміну від України, має будь-який платник податку, що здійснює діяльність у формі сільськогосподарського, лісогосподарського чи рибогосподарського підприємства (фермер). Держава-член ЄС може виключити з під дії такого режиму певні категорії фермерів, для яких застосування спеціального режиму не зумовлює виникнення адміністративних труднощів.

В кінцевому результаті, після внесення 4-х альтернативних законопроектів, якими пропонувалися різні варіанти існування цього режиму, 24 грудня 2015 року народними депутатами було проголосовано за те, щоб спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських підприємств тимчасово продовжував діяти до 1 січня 2017 року з деякими видозмінами.  

Так, у попередніх роках сільськогосподарські підприємства, які застосовували спеціальний режим, не сплачували ПДВ до бюджету, а перераховували 100 % суми податку на свої спеціальні рахунки. Такі кошти платник міг використовувати для відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.

Відповідно до прийнятих змін, платник залишатиме собі не всю суму ПДВ, а лише певну суму, яку використовуватиме виключно у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг; решту суми ПДВ – перераховуватиме до бюджету. Процентне співвідношення суми ПДВ, яке залишатиметься у розпорядженні платника залежить від виду здійснюваної сільськогосподарської діяльності, а саме:  

а) за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва):

- до державного бюджету перераховуватиметься – 50 % суми ПДВ;

- на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств перераховуватиметься – 50 % суми ПДВ;

б) за операціями із зерновими (товарні позиції 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД) і технічними (товарні позиції 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД) культурами:

- до державного бюджету – 85 %;

- на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств – 15 %;

в) за операціями з продукцією тваринництва (товарні позиції 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД):

- до державного бюджету – 20 %;

- на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств – 80 %.

Отже, прийняті зміни, як бачимо, стали таким собі компромісом: пільговий режим не скасували, проте й не наблизили до стандартів європейського законодавства, а непостійність нашого податкового законодавства, його залежність від тих чи інших політичних (комерційних) інтересів, унеможливлює будь-які прогнози щодо того, у якому вигляді застосовуватиметься цей режим  у наступному 2017 році.  

Попередня стаття Наступна стаття