Адміністрування податків у податковій реформі Мінфіну

Закріплення електронного кабінету та перерозподіл повноважень між державними органами у сфері оподаткування пропонує зареєстрований 7 листопада 2016 року проект Закону № 5368 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» (далі – законопроект). Нижче – коротко про зміни в частині адміністрування податків.

 

1. Структура та повноваження державних органів, які діють у сфері податкових правовідносин

Законопроект, у разі його прийняття, суттєво змінить обсяг функцій та повноважень основних державних органів у сфері оподаткування – Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та Державної фіскальної служби (далі – ДФС України), причому зміна ця явно на користь Мінфіну.

Так, нова стаття  192  визначає функції Міністерства фінансів. До компетенції цього органу будуть відноситись:

  • здійснення загального керівництва контролюючими органами;

  • затвердження інструкцій, форм декларацій, розрахунків, прийняття інших підзаконних нормативно-правових актів, що їх раніше видавав фіскальний орган;

  • узагальнення практики застосування законодавства з питань оподаткування;

  • видання податкових консультацій у письмовій, електронній формах та надання узагальнюючих податкових консультацій відповідно до цього Кодексу;

  • забезпечення адміністрування баз даних та надання доступу до цих баз іншим держорганам.

Будь-які суттєві згадки про Фінансову поліцію (орган, яким планується замінити податкову міліцію) у законопроекті відсутні, а у пояснювальній записці вказано, що стосовно цього органу планується розробити окремий закон, який визначатиме особливості його діяльності.

Однак не тільки Мінфін може похизуватись збільшенням повноважень. ДФС України, за законопроектом, буде надано наступні, дещо тривожні для платників, нові права:

  • звертатись до суду про привід платника до податкової у разі, якщо він без поважних причин не з'явився на запрошення;

  • дізнаватись у платника та у фінустанов про наявність індивідуального банківського сейфу;

  • у передбачених випадках в особі податкового керуючого безпосередньо мати доступ до державних реєстрів, баз даних та конфіденційної інформації, яка може в них міститись.

ДФС структурно не зміниться – законопроект передбачає збереження існуючої триланкової системи «державні податкові інспекції – ГУ ДФС в областях та м. Києві – центральний апарат ДФС». Водночас функції у цих ланок будуть різні. Так, у пояснювальній записці до законопроекту вказується, що «перевірочна робота [проводиться] на обласному рівні, районні податкові інспекції виконують виключно сервісні функції».  З огляду на це, звертаємо Вашу увагу, що законопроект пропонує окремо закріпити повноваження державних податкових інспекцій у районах, містах (крім м. Києва), районах у містах та об’єднаних податкових інспекцій головних управлінь ДФС в областях та м. Києві. На них покладається низка функцій, зокрема адміністрування податків (крім проведення документальних та фактичних перевірок), надання адміністративних послуг, ведення обліку тощо.

 

2.  Електронний кабінет

Ініціатори законопроекту пропонують закріпити на рівні Податкового кодексу нову  форму взаємодії платників податку та контролюючого органу (хоча в тестовому режимі вона вже певний час працює)  – сервіс електронного кабінету платника податків. Електронний кабінет – система взаємовідносин між платником та податковою, яка дозволить платнику швидко та просто виконувати свої обов'язки щодо обрахування, декларування та сплати податків і зборів, отримувати необхідну інформацію та документи від контролюючого органу.

  Які ж можливості пропонує електронний кабінет для платника? Ось лише найцікавіші, з нашої точки зору:

  • перегляд інформації, яка стосується платника податків та використовується контролюючими органами у зв'язку з обліком та адмініструванням податків, зокрема дані особових карток, СЕА ПДВ, СЕАРП;

  • формування та подання звітності;

  • реєстрація податкових та акцизних накладних в ЄРПН та ЄРАН;

  • інформування платників податків щодо призначення, ходу та результатів перевірок;

  • забезпечення можливості адміністративного оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, в тому числі ППР;

  • взяття на облік, внесення змін до облікових даних, перехід на спеціальні режими оподаткування;

  • отримання будь-якого документу, який може бути виданий платнику контролюючим органом.

Стати користувачем електронного кабінету платник зможе, пройшовши процедуру електронної ідентифікації за допомогою електронного підпису та зазначивши про вибір способу спілкування з податковою. Характерно, що платник може відмовитись від використання електронного кабінету та повернутись на звичайну форму взаємодії.

Крім того, законопроектом детально описаний алгоритм дій платника податків у разі виникнення помилок у роботі електронного кабінету. Помилка технічного чи методологічного характеру в електронному кабінеті (за умови визнання такої помилки адміністратором сервісу) звільняє платника від відповідальності та сплати штрафних санкцій.

З роботою електронного кабінету пов'язані і зміни до положення Кодексу, які стосуються листування з платником податків. Передбачається, що з платниками податків, які подають звітність у електронній формі та/або пройшли ідентифікацію в електронному кабінеті, листування контролюючих органів здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі, при цьому документи направляються в електронний кабінет, а інформацію про факт надсилання документів в кабінет — на електронну адресу платника.

Електронний кабінет детально регламентований на рівні проекту закону, хоча доцільність такої деталізації може викликати певні питання.

 

3. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань

На жаль, у цьому варіанті законопроекту прибрали норму, що була у попередньому пункт 43.7 законопроекту передбачав право платника на пеню у разі, якщо йому невчасно повернули помилково або надміру сплачені кошти. Суми таких коштів вважаються заборгованістю бюджету і на таку заборгованість могла б нараховуватись пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Наразі право платника на пеню існує лише щодо випадків, коли державою невчасно відшкодовується податок на додану вартість.

 

4. Податкова звітність

Законопроектом передбачається певне розширення поняття податкової декларації – це не тільки документ, на підставі якого здійснюється нарахування і/або сплата податку, чи документ щодо сум нарахованих на користь фізичних осіб, але і документ, на підставі якого   відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.

Крім того, передбачено новий обов'язковий реквізит декларації – інформація про додатки, які є її невід'ємною частиною.

Важливою новелою законопроекту є включення положення про те, що єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису, що дає надію на припинення неправомірної практики податкової, яка полягає у розірванні договорів про визнання електронних документів та на підставі цього – неприйнятті документів платника.

 

5. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності

  Проектом пропонується встановити строк не менш як 2555 днів для зберігання документів, пов'язаних з контрольованими операціями.

 

6. Податкові консультації

  Законопроектом передбачено суттєве розширення норм, які врегульовують надання податкових консультацій. Представимо характеристику видів консультацій у таблиці:

Індивідуальні податкові консультації

Узагальнюючі податкові консультації

Усні

Письмові

Надаються Міністерством фінансів України на підставі:

а) періодичного узагальнення індивідуальних податкових консультацій;

б) аналізу обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм закону

Надаються ДПІ та контролюючими органами

 

Надаються ДФС на рівні області чи центрального апарату

Підлягають реєстрації у реєстрі індивідуальних податкових консультацій, який є  відкритим та безоплатним для всіх

У разі наявності суперечностей між індивідуальною та узагальнюючою консультацією застосуванню підлягає остання

Фактично не мають правових наслідків

Використання консультації, яка зареєстрована у єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, звільняє платника від відповідальності

Використання узагальнюючої консультації звільняє платника від відповідальності

Можна оскаржити в суді

Можна оскаржити в суді наказ про затвердження консультації

 

7. Податкове повідомлення-рішення та податковий борг

Законопроектом передбачено новий реквізит податкового повідомлення-рішення – попередження про необхідність складення та реєстрації в ЄРПН податкової накладної або про необхідність виправлення помилок, допущених при зазначенні реквізитів податкової накладної.

Що ж до податкової вимоги, то вона не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На сьогодні умовою ненадсилання податкової вимоги є борг не більше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

8. Облік платників податків та інформаційне забезпечення

Інформація, яка збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та вноситься до інформаційних баз Міністерства фінансів України. Технічне адміністрування таких баз здійснюватиме державне підприємство при цьому органі.

Перелік цих баз має визначити Мінфін.

Кабінет Міністрів України повинен забезпечити передачу баз даних та інформаційних ресурсів від Державної фіскальної служби України до Мінфіну або визначеного ним державного підприємства до 1 березня 2017 року.

 

 9. Запити

Пропонується надати уповноваженим особам відповідного контролюючого органу право  підписувати запити про надання інформації та її документального підтвердження. Така зміна надасть можливість оптимізувати роботу контролюючого органу, насамперед керівнику та заступнику керівника такого органу.

У проекті скорочено строк надання відповіді на запит про надання інформації та її документальне підтвердження до 15 робочих днів (зараз – місяць) з дня, наступного за днем отримання такого запиту.

Проте у разі проведення зустрічної звірки, відповідь на запит платник має надати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту.

На нашу думку, таке скорочення строків нестимуть негативні наслідки для самого платника податків, який має надати відповідь на запит, адже контролюючі органи можуть витребовувати великий масив копій документів, тому платник змушений буде в короткі строки зробити копії документів, проаналізувати сам запит та його законність та надати відповідь.

 

10. Зустрічні звірки

Під час проведення зустрічної звірки з'ясовуються лише ті питання, що зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки. Таке нововведення матиме значний позитивний ефект, адже контролюючі органи при проведенні зустрічної звірки могли виходити за межі повноважень, наданим їм при такій звірці.

Повторне здійснення зустрічних звірок контролюючими органами з одного й того ж питання буде заборонено.

 

11. Перевірки

Камеральні перевірки

Додано, що предметом камеральної перевірки може бути також:

- своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

- своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі та/або розрахунків коригування до податкових накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

- своєчасність реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Проектом визначено строки, протягом яких може бути проведена камеральна перевірка:

- перевірка податкової декларації – протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання;

- з інших питань – протягом 1095 днів з моменту подання граничного строку податкової декларації, у випадку подання уточнюючого розрахунку – протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таку зміну можна охарактеризувати як позитивну і яка повністю узгоджується з практикою  Верховного Суду України (постанова від 09 лютого 2016 року № 826/3285/15), адже інколи виникають судові справи, пов’язані зі строками проведення камеральних перевірок, врегулювання цього питання значно зменшить кількість судових справ.

 

Документальні планові перевірки

Кабмін пропонує, що план-графік перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному сайті Державної фіскальної служби до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі перевірки. Є теж однією з позитивних змін, які пропонуються Міністерством фінансів України. Адже платник податків завчасно зможе дізнаватися про час та дату проведення планової документальної перевірки. Наразі платники дізнаються про планову перевірку, отримавши наказ та повідомлення про проведення такої перевірки, крім того, податкові органи часто зловживають своїми правами – наказ та повідомлення про проведення перевірки платник отримує уже в день проведення самої перевірки, що є незаконним та порушує права та законні інтереси платника.

 

Документальні позапланові перевірки

Пропонується внести зміни до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, збільшивши строк для надання відповіді на запит про надання інформації та її документальне підтвердження з 10 днів робочих днів з моменту отримання запиту до 15. Такі зміни узгоджуються з пунктом 73.3 статті 73 ПК України, які передбачають надсилання запитів та надання інформації на них і пропонується встановити загальний строк для відповіді на такі запити.

Уточнено підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а саме, що наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому ж підпункті, приймається:

- у разі розгляду заперечення до акта перевірки – контролюючим органом, який призначив перевірку;

- під час проведення процедури адміністративного оскарження – контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.

Пропонується додати 2 підстави проведення позапланової документальної перевірки:

·  платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, що зазначені у запиті контролюючого органу;

·  у випадку, передбаченому пунктом 201.16 статті 201 ПК України, тобто якщо реєстрація податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена та/або заблокована.

Виключається обставина, яка давала право проводити позапланові перевірки на підставі постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора.

Також пропонується виключити підпункт 78.1.11 з чинного абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 ПК України, який передбачає, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

 

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок

Законопроектом пропонується, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (для документальної виїзної перевірки) або за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника (для фактичної перевірки), вказаному у направленні на перевірку, невідкладно складається у двох примірниках акт, який засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акту.

Крім того, платник податку може самостійно скласти акт, який засвідчує факт відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки у випадку, якщо посадові особи такого органу самі не склали такий акт або не надали його платнику податків, з обов'язком протягом 1 робочого дня надіслати примірник такого акту контролюючому органу, який призначив проведення перевірки.

 

Надання платником податків документів під час перевірки

Великі платники податків зобов’язані за запитом контролюючого органу надати первинні документи в електронній формі посадовим особам контролюючого органу протягом двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

 

Розгляд заперечень на акт перевірки

Пропонується збільшити строк розгляду заперечень на акт перевірки контролюючим органом з 5 робочих днів до 7 робочих днів, що настають за днем отримання заперечення на акт перевірки.

 

12. Податковий борг та його погашення

У законопроекті зазначено, що не можуть бути джерелами сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу суми помилково/надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Крім того, якщо стягнення коштів не призвело до погашення боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість такого платника і укладає з ним договір про переведення права вимоги такої заборгованості, а якщо платник не хоче укладати такий договір – звертається до суду, який може зобов'язати платника укласти вищезазначений договір.

Щодо права податкової застави, то законодавці пропонують збільшити межу, з якої у фіскального органу виникає таке право – з нинішніх 20 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проектом також вводиться «нова» підстава для адміністративного арешту майна платника – якщо платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) або не надає у встановлених законом випадках для перевірки документи та або їх копії (за умови наявності таких документів). Власне, ця норма була в Кодексі і раніше, проте у статті, яка стосувалась прав контролюючих органів. Перенесення її до профільної глави свідчить про певну увагу розробників законопроекту до деталей законодавчої техніки (і це не єдиний приклад).

Також пропонується надати контролюючому органу можливості погашення податкового боргу платника шляхом стягнення коштів у вигляді готівки та/або з рахунків без попереднього звернення до суду. Водночас це буде можливо у випадках, коли податковий борг виник в результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень, не сплачується протягом 90 календарних днів та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

Новели щодо рішень розстрочення/відстрочення зобов'язань або перенесення строків їх сплати представлені у табличці нижче:

 

Особливості зобов'язань/боргу, які платник має на меті розстрочити/відстрочити/перенести строки сплати

Орган, який приймає рішення

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років

Керівник (його заступник або уповноважена особа) центрального апарату ДФС з обов'язковим повідомленням Мінфіну

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років у разі, коли  сума, заявлена до розстрочення (відстрочення),  становить 1  мільйон гривень та більше.

Уповноважена особа центрального апарату ДФС з обов'язковим погодженням Мінфіну

Крім того, якщо  сума грошового зобов'язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення (відстрочення), становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення або відстрочення надається лише за умови передачі в податкову заставу майна платника, балансова вартість якого дорівнює чи перевищує заявлену суму.

ДФС веде реєстр заяв про розстрочення та щодня оновлює його на своєму сайті з указуванням інформації про платників, які звернулись з такими заявами.

 

13. Строки давності

!!! Потенційні нововведення передбачають, що строки давності – 1095 днів (а щодо проведення перевірки контрольованої операції – 2555 днів) – будуть поширювати свою дію і на право контролюючого органу проводити перевірки.

 

14. Податкові правопорушення та відповідальність

Ініціатори законопроекту відмовились від спроби на рівні закону закріпити суб'єктивну сторону складу податкового правопорушення. У ранній версії законопроекту вони пропонували закріпити ознаку «винності» у визначенні податкового правопорушення. Такий підхід (зміна лише одного визначення без комплексного перегляду складів податкових правопорушень) призвів би до нестабільності у податкових правовідносинах, тому відмову варто оцінювати позитивно.

 Зміни очікують і на пункт 120 1.1., в якому зазначається, що у разі, коли платник реєструє ПН/РК до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПК з питань своєчасності реєстрації, штрафні санкції, передбачені пунктом 1201.2. цієї статті, не застосовуються.  Останній, в свою чергу, передбачає відповідальність за  відсутність реєстрації протягом граничного строку ПН/РК, що зазначена у ППР, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, протягом граничного строку. Якщо протягом 10 днів з дня отримання ППР ПН/РК вони реєструються, то до платника  не застосовуються санкції, передбачені  пунктом 1201.1. цієї статті. Водночас зауважимо, що якщо наразі відсутність реєстрації накладної має наслідком відповідальність у разі вини платника, то у законопроекті згадки про суб'єктивну сторону – вину – вилучені.

Крім того, у пункті 120 1.3. пропонується обмежити максимальний розмір санкцій за допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, виявлених у результаті перевірки за заявою покупця. Спочатку до платника застосовується штраф у сумі 170 гривень та надсилається попередження про необхідність виправлення помилок. Якщо платник не реагує на таке попередження, то максимальний розмір штрафу для нього становитиме 100 %  у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.

Також значно деталізовано санкцію пункту 120.3 статті 120 ПК України, який передбачає відповідальність за неподання документації з трансфертного ціноутворення.

 

15. Пеня

Зміни щодо особливостей нарахування пені представлені у таблиці нижче:

Особливості юридичних фактів, які зумовили нарахування пені

Особливості часу, з якого починається нарахування пені

Ставка

Пеня нараховується на суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки

Починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку, коли податкове зобов’язання повинно було бути виконане, платником податків (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)

Із розрахунку 120 % облікової ставки НБУ, діючої за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення

Пеня нараховується  на суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних із проведенням податкових перевірок

Починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)

Із розрахунку 120 % облікової ставки НБУ, діючої за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення

Пеня нараховується на  суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом

Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання

Із розрахунку  100 % річних облікової ставки НБУ, діючої за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення

 

 

 

 

Попередня стаття Наступна стаття