Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.06.2017 у справі № 820/4957/15
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2017 року м. Київ К/800/32336/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року

у справі №820/4957/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омарант» (надалі - ТОВ «Омарант»)

до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (надалі - Херсонська ОДПІ),

Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (надалі - Східна ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

...

встановив:

ТОВ «Омарант» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2014 року №0003342200, а також зобов'язати Херсонську ОДПІ та Східну ОДПІ відновити суми податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит» та інтегрованій картці, зміни до яких внесено на підставі відомостей, викладених в акті перевірки від 30.10.2014 року №372/21-03-22-01/39255705.

Справа розглядалась неодноразово. За наслідками її останнього розгляду постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.11.2014 року №0003342200. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, Херсонська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, ухвали суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги та прийняття нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, Херсонською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Омарант» з питань дотримання вимог податкового законодавства за серпень 2014 року, валютного та іншого законодавства за серпень 2014 року, наслідки якої оформлено актом від 30.10.2014 року №372/21-03-22-01/39255705.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Партнер» нафтопродуктів, з огляду на непідтвердження товарного характеру здійснених поставок належним чином оформленими сертифікатами якості, актами прийому-передачі товару, транспортною документацією.

Крім цього, податковий орган посилався на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача за серпень 2014 року, в якому у зв'язку з неперебуванням ТОВ «НК Партнер» за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням та ненаданням для здійснення контрольного заходу первинної документації, викладено думку про вчинення ним з постачальниками та покупцями правочинів без мети настання реальних наслідків, обумовлених ними.

 Визнаючи протиправним та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про її обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

 Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції з'ясували, що в охоплений перевіркою період позивачем укладено ряд договорів поставки нафтопродуктів з ТОВ «НК Партнер».

 Відповідно до п. 4.2 цих договорів товар поставляється контрагентом на адресу ТОВ «Омарант» партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними в кожній додатковій угоді до договору, на умовах: ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт», з яким позивачем укладено договір зберігання від 15.07.2014 року №4202, згідно з умовами якого зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності ТОВ «Омарант» і повернути їх у схоронності останньому за першою вимогою.

 Листами ТОВ «НК Партнер» повідомило позивача про те, що придбані ним нафтопродукти знаходяться на зберіганні в ПАТ «Дніпронафтопродукт» та можуть бути отримані в будь-який час протягом дії договорів.

 На підтвердження фактичного виконання умов вказаних договорів ТОВ «Омарант» долучено до матеріалів справи належним чином оформлені копії документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: специфікацій; рахунків-фактур; актів приймання-передачі нафтопродуктів; податкових накладних; платіжних доручень; товарно-транспортних накладних; сертифікатів відповідності.

 Крім того, позивачем подано докази щодо оприбуткування та використання придбаних нафтопродуктів у власній господарській діяльності, зокрема, оборотно-сальдові відомості, а також документи, які свідчать про реалізацію паливно-мастильних матеріалів через належну ТОВ «Омарант» мережу автозаправних станцій кінцевим споживачам.

 Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

 Не подано Херсонською ОДПІ і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Омарант» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його постачальник були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність ТОВ «Омарант» реального характеру розглядуваних господарський операцій.

 При цьому судові інстанції правильно відхилили посилання контролюючого органу на акт про неможливість проведення зустрічної звірки постачальника позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження товарності здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами Херсонської ОДПІ під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

 Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання протиправним й скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

 Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2017 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, сума несплаченого судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

...

ухвалив:

Касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.

Стягнути з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області судовий збір у сумі 5846,40 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок шість гривень 40 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак

Судді: ___________________ Л.І. Бившева

 ___________________ Т.М. Шипуліна

Інформація про документ
Дата ухвалення
20.06.2017
ПІБ судді:
Маринчак Н.Є.
Реєстраційний № рішення
820/4957/15
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення.
Подальше оскарження
Рішення касаційної інстанції у даній справі у Верховному Суді України не переглядалось.