Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 у справі № 826/4297/16
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року м. Київ К/800/24315/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Мороз Л. Л., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЄ Україна" до Київської міської митниці ДФС

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЄ Україна"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року,

...

у с т а н о в и л а :

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТЄ Україна" (далі - ТОВ "ЗТЄ Україна") звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині неподання до висновку за формою згідно з додатком № 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року № 882/1188 та Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, щодо повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно сплачених зарахованих до бюджету митних та інших платежів та неподання такого висновку до органів Державної казначейської служби України;

- зобов'язати відповідача підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ "ЗТЄ Україна" надмірно сплаченого податку на додану вартість та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що впродовж 2012-2013 років ТОВ "ЗТЄ Україна" здійснило закупівлю обладнання та програмного забезпечення за договорами № S1UA2012110301WCNL від 07 листопада 2012 року та № ОРС1305240005 від 31 травня 2013 року.

Під час митного оформлення товару та програмного забезпечення згідно з вантажними митними деклараціями № 100190000/2012/344438 від 13 грудня 2012 року та № 100270800/2013/172967 від 06 серпня 2013 року декларантом у ціну товару був включений податок на додану вартість, який помилково нараховувався на вартість програмного забезпечення, що загалом становить 3544767,80 грн. та ліцензії на використання програмного забезпечення на загальну суму 236014,78 гривень.

Позивач вказує, що у відповідності до приписів пункту 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 цього ж Кодексу операції з постачання програмної продукції та виплати роялті у грошовій формі (в даному випадку платежу за надання права користування комп'ютерними програми) звільнялися від оподаткування цим податком, у зв'язку з чим ТОВ "ЗТЄ Україна", керуючись нормами частини третьої статті 301 Митного кодексу України та статті 43 Податкового кодексу України, звернулось до Київської міської митниці ДФС із заявою від 17 вересня 2015 року за № 170915 про повернення помилково сплачених до бюджету сум податку на додану вартість у розмірі 3835959,83 гривень.

Однак, всупереч норм чинного законодавства, контролюючим органом відмовлено у поверненні помилково сплачених до бюджету сум податку на додану вартість.

Вважаючи, що такі дії відповідача не відповідають вимогам Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року № 882/1188 та Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, стосовно порядку повернення надмірно сплачених до Державного бюджету України коштів, позивач звернувсь до суду з вимогою про визнання бездіяльність протиправною.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У своїй касаційній скарзі ТОВ "ЗТЄ Україна", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ЗТЄ Україна", здійснюючи 13 грудня 2012 року та 06 серпня 2013 року митне декларування товару, а саме телекомунікаційного обладнання за контрактами № S1UA2012110301WCNL від 07 листопада 2012 року та № ОРС1305240005 від 31 травня 2013 року, подано до Київської міської митниці ДФС вантажні митні декларації № 100190000/2012/344438 та № 100270800/2013/172967.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, органом доходів і зборів здійснено митне оформлення товарів та випущено у вільний обіг у звичайному порядку згідно з поданими до митного оформлення документів зі сплатою всіх обов'язкових митних платежів.

В подальшому, ТОВ "ЗТЄ Україна" звернулось із заявою від 17 вересня 2015 року за № 170915 стосовно повернення на поточний рахунок позивача помилково сплачених до бюджету сум податку на додану вартість у розмірі 3835959,83 грн., в мотивування якої вказано, що під час митного оформлення імпортованого обладнання і програмного забезпечення згідно з вантажними митними деклараціями № 100190000/2012/344438 від 13 грудня 2012 року та № 100270800/2013/172967 від 06 серпня 2013 року декларантом до складу ціни товару був включений податок на додану вартість, який помилково нараховувався на вартість програмного забезпечення та ліцензії на використання програмного забезпечення, що поставлялися разом з обладнанням.

За результатами розгляду вищевказаної заяви відповідач своїм листом № 6326/10/26-70-25-01-03 від 20 жовтня 2015 року повідомив про відсутність правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що факт переплати податку на додану вартість та відповідно виникнення у позивача права на отримання з державного бюджету сум такого податку, як таких, що були сплачені помилково, у заявлених розмірах не підтверджується, а тому відсутні в таких діях відповідача ознаки бездіяльності, а також підстави для повернення помилково сплачених до бюджету сум податку на додану вартість у розмірі 3835 959,83 гривень.

Таку позицію Окружного адміністративного суду міста Києва підтримав і Київський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані, зокрема частинами першою-четвертою статті 301 Митного кодексу України встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За змістом пункту 2 Порядку повернення коштів цей Порядок на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1,

пунктами 2 - 6 розділу ІІІ Порядку повернення коштів для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України платника - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 7 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20 липня 2007 року (далі - Порядок № 618) висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно із пунктом 11 розділу III Порядку № 618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що в обґрунтування виникнення права на повернення з державного бюджету сум податку на додану вартість, як таких, що були сплачені помилково під час митного оформлення імпортних товарів, ТОВ "ЗТЄ Україна" посилається на обставини оподаткування звільнених від цього операцій з поставки програмного забезпечення (як складових обладнання), а також операцій з передачі права користування програним забезпеченням (ліцензії).

Так, згідно з пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції. Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться, зокрема: результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів.

В силу частини четвертої статті 51 Митного кодексу України під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов контракту № S1UA2012110301WCNL від 07 листопада 2012 року позивачем задекларовано згідно з митною декларацією № 100190000/2012/3444438 від 13 грудня 2012 року товар, а саме: "пристрої для приймання, перетворення та передачі або відновлення голосу, зображень та іншої інформації, включаючи пристрої для комутації та маршрутизації: Комутатор MSCS (ZXUN ЇСХ) - 1 одиниця, мультиплексом MGW (ZXUN IMG) - 1 од.; машини автоматичного оброблення інформації, що місять в одному корпусі: центральний блок оброблення інформації: Система управління ЕМХ (ZXUN NetNumen) ПК М 4300 т - 10 од., процесор: Intel Pentium Dual - Core G645; монітори кольорові: монітор Lenovo 19 Wide Screen LCD".

Так, заявлена митна вартість товару по вантажній митній декларації № 100190000/2012/3444438 від 13 грудня 2012 року склала 740034,52 доларів США, що в національній валюті еквівалентно 5915095,92 гривень.

Зі змісту договору № S1UA2012110301WCNL від 07 листопада 2012 року та додатків до нього вбачається, що окремо вартість ліцензійних платежів за таким контрактом сторонами не визначалася, в тому числі вартість за право користування програмним забезпеченням у визначених контрактом цілях.

Разом з цим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зауважує, що вартість програмного забезпечення, яка входила до загальної вартості обладнання, а також операції з постачання програмної продукції у 2012 році не звільнено від оподаткування податком на додану вартість.

Щодо виконання умов договору № ОРС1305240005 від 31 травня 2013 року слід зазначити, що позивачем задекларовано згідно з митною декларацією № 100270800/2013/172967 від 06 серпня 2013 року товар, а саме "пристрої для приймання, перетворення та передачі або відновлення голосу, зображень та іншої інформації, включаючи пристрої для комутації та маршрутизації: Платформа обробки сигнального трафіку (STP)-EAGLE 5-ISS - 2 пари (4 од.) в розібраному стані".

Заявлена митна вартість товару по вантажній митній декларації № 100270800/2013/172967 від 06 серпня 2013 року склала 4500000,00 доларів США, що в національній валюті еквівалентно 35968500,00 гривень.

Зі змісту наданих позивачем документів, зокрема, додатків до контракту, без надання перекладу з англійської мови на українську та документів, що надавалися декларантом до митного оформлення, не вбачається за можливе встановити перелік програмного забезпечення, що постачалось разом з обладнанням та визначити його вартість окремо від самого обладнання (відповідних носіїв).

Враховуючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про непідтвердження факту переплати податку на додану вартість у розмірі 3835959,83 грн. та відповідно, виникнення у позивача права на отримання податку на додану вартість як такого, що сплачено помилково.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

...

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЄ Україна" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Л. Л. Мороз., Т. Г. Стрелець

Інформація про документ
Дата ухвалення
12.07.2017
ПІБ судді:
Смокович М.І.
Реєстраційний № рішення
826/4297/16
Резолютивна частина
Касаційну скаргу платника податку залишено без задоволення.
Подальше оскарження
Рішення касаційної інстанції у даній справі у Верховному Суді України не переглядалось.