Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 у справі № 810/868/17
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Хаврат О.О.

За участі представників:

позивача: Мироновська А.О.;

відповідача: Борисов І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.08.17р.

у справі №810/868/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Пак»

до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

...

у с т а н о в и в:

Позивач з звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.09.16р. №0000481405.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.17р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, зокрема не надано правової оцінку тому, що господарській операції, які мали місце у 2015 році між позивачем та компанією нерезидентом DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація) є контрольованими в розумінні податкового законодавства, а тому Товариство зобов'язане було подати звіт про контрольовані операції за 2015 рік.

Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 26.08.16р. №62/10-13-14-05/34600884.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.09.16р. №0000481405, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 365 400 грн.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугували встановлені актом перевірки порушення вимог пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що позивачем не було подано в установлений строк звіт про контрольовані операції за звітний 2015 рік.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що протягом 2015 року ТОВ здійснювало господарські операції з придбання хімічних домішок у нерезидента, компанії DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація) на загальну суму 10 865 110,70 грн., з яких 5 362 994,15 грн. є сумою господарських операцій, які були проведені до 16.09.15р.

Відповідач зазначив, що компанія DOW EUROPE GMBH зареєстрована на території Швейцарської Конфедерації, яка у 2015 році, зокрема, до 16.09.15р., була включена до Переліків держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, а тому проведені між позивачем та вказаним контрагентом господарські операції до 16.09.2015 на суму 5 362 994,15 грн. є контрольованими та підлягали відображенню позивачем у звіті про контрольовані операції.

Проте, Товариством такий звіт до контролюючого органу не подавався.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарській операції між позивачем та компанією нерезидентом DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація) не є контрольованими в розумінні податкового законодавства з врахуванням змін критеріїв віднесення операцій до контрольованих. Окрім того, суд першої інстанції вказав на процедурні порушення допущені відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, 11.06.15р. між позивачем та DOW EUROPE GMBH (ДАУ ЮРОП ГмбХ, Бахтобелштрассе, 3, CH 8810, Хорген, Швейцарія) було укладено договір купівлі-продажу №111062015, згідно умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти товар на умовах, які визначені договором.

Відповідно до п.1 договору предметом договору є наступний товар: всі марки поліетилену, у тому числі LDPE, HDPE, DOWLEX, ATTANE, ELITE, зокрема, такі як: поліетилен DOWLEX 2106GC; поліетилен DOWLEX 2107GC; поліетилен DOWLEX 5056.01G; поліетилен DOWLEX 6100GC; поліетилен DOWLEX 50576GC; поліетилен DOWLEX 5066G; поліетилен DOWLEX 2606GC; поліетилен LDPE 410Е; поліетилен LDPE 150Е; поліетилен ATTANE 4607 GC; поліетилен ELITE 5230 GC; Polyethylene ELITE АТ 6111.

На виконання умов вказаного договору, DOW EUROPE GMBH було передано, а позивачем за період січень-вересень 2015 року прийнято товар на загальну суму 5 362 994,15 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи вантажно-митними деклараціями.

Всього обсяг господарських операцій з контрагентом DOW EUROPE GMBH (ДАУ ЮРОП ГмбХ, Бахтобелштрассе, 3, CH 8810, Хорген, Швейцарська Конфедерація) у період з 14.07.15р. по 14.09.15р. становить 5 362 994,15 грн.

Відповідно до пп.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 13.08.15р.) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Під час визначення такого переліку Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;

держави, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб;

держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Такий перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Підпунктом 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов'язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;

обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов'язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації).

Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, відповідно до п.п. 39.4.1. пункту 39.4. статті 39 Податковового кодексу України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

15.07.15р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» № 609-VIII, яким, зокрема, було внесено зміни до ст.39 Податкового кодексу України, шляхом викладення її положень у новій редакції.

Вказаний Закон України, та, відповідно, зміни до ст.39 Податкового кодексу України набрали чинності 13.08.15р.

Так, відповідно до пп.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла з 13.08.15р.) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;

держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Підпунктом 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до пп. 39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, відповідно до п.120.3 ст.120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

Отже, відповідно до положень Податкового кодексу України (в редакції чинній з 13.08.15р.) операція є контрольованою за умови, якщо річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. При цьому, однією із сторін такої операції є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні.

Враховуючи це, обов'язок з подання до відповідного органу виконавчої влади звіту про контрольовані операції виникає тільки у тих платників податків, які здійснювали контрольовані операції протягом звітного періоду.

При цьому, відповідно до п.п. 39.4.1. пункту 39.4. статті 39 Податкового кодексу України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Так, як вірно установлено судом першої інстанції, протягом 2015 року діяло декілька затверджених Кабінетом Міністрів переліків держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, до якого була включена Швейцарська Конфедерація, а саме:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 1042-р «Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні» (розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №449-р);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 449-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» (розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р).

Разом з тим, з 16 вересня 2015 року набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р, яким не віднесено Швейцарську Конфедерацію до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Отже, протягом 2015 року Швейцарська Конфедерація була як включена, так і відсутня у переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.

Таким чином, з огляду на те, що обов'язок у платника податку подавати звіт про контрольовані операції виникає за результатами здійснення ним господарських операцій з нерезидентом за звітний податковий період (рік), а у такому періоді мали місце зміни у законодавстві, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відповідальності за неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, адже господарські операції позивача з вказаним нерезидентом мали місце у звітному періоді, коли Швейцарська Конфедерація була виключена з переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.

На переконання суду, зміни в законодавстві, які регулюють спірні правовідносини, що мали місце протягом звітного 2015 року, зокрема в частині обов'язкових критеріїв віднесення операцій до контрольованих, не можуть покладати на позивача обов'язок відповідальності за неподання звіту.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Також у спірних правовідносинах суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, у суду при розгляді даної справи відсутні підстави для обмежувоного тлумачення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

...

 у х в а л и в:

апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.08.17р. у справі №810/868/17 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.08.17р. у справі №810/868/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.

Інформація про документ
Дата ухвалення
10.10.2017
ПІБ судді:
Шелест С.Б.
Реєстраційний № рішення
810/868/17
Резолютивна частина
Апеляційну скаргу податкового органу залишено без задоволення.
Подальше оскарження
Рішення у даній справі станом на 02.11.2017 не оскаржувалося.