Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Справа Стран Грік Рефайнеріс та Стратіс Андреадіс проти Греції
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...

НЕОФІЦІЙНИЙ ПЕРЕКЛАД

 

Європейський суд з прав людини

Суд (Палата)

Справа «Стран Грік РефАЙнеріс» та Стратіс АндреаДіс проти Греції

(Заява № 13427/87)

Рішення

Страсбург

9 грудня 1994 року

У справі «Стран Грік Рефайнеріс» та «Стратіс Андреатіс» проти Греції[1]

Європейський суд з прав людини, засідаючи палатою відповідно до статті 43 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Конвенція») та відповідних положень Регламенту Суду А[2], до складу якої увійшли наступі судді:

Пан Р. Рюссдаль (R. Ryssdal), Голова,

Пан Б. Уолш (B. Walsh),

Пан Р. Макдональд (R. Macdonald),

Пан К. Руссо (C. Russo),

Пан Н. Вальтікос (N. Valticos),

Пан С. К. Мартенс (S.K. Martens),

Пан Р. Пекканен (R. Pekkanen),

Пан Ф. Бігі (F. Bigi),

Пан Л. Вільдхабер,

а також пан Г. Петцольд (H. Petzold), виконуючий обов'язки секретаря,

Після обговорення в нарадчій кімнаті 22 квітня та 21 листопада 1994 року,

Виносить наступне рішення, яке було прийняте в останню вказану дату:

Процедура

1. Справа була передана на розгляд Суду Європейською комісією з прав людини («Комісія») 12 липня 1993 року протягом двомісячного терміну, передбаченого пунктом 1 статті 32 і статтею 47 Конвенції. Вона була порушена за заявою (№ 13427/87) проти Грецької Республіки, поданої до Комісії відповідно до статті 25, грецьким приватним товариством з обмеженою відповідальністю, «Стрен Грік Рефайнеріс» (Stran Greek Refineries), а також єдиним акціонером останньої, паном Стратісом Андреадісом 20 листопада 1987 року. Другий заявник помер в 1989 році і його син і спадкоємець, пан Петрос Андреадіс, висловив бажання підтримати заяву.

У своєму запиті Комісія посилалась на статті 44 і 48 та на декларацію, в якій Греція визнала обов'язкову юрисдикцію Суду (стаття 46). Метою запиту було отримання рішення щодо того, чи представлені обставини справи складали порушення державою-відповідачем своїх зобов'язань відповідно до статті 6 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1.

2. У відповідь на запит, поданий відповідно до пункту 3(d) правила 33 Регламенту Суду А, компанія-заявник стверджувала, що її інтереси в суді представлятиме призначений нею адвокат (Правило 30).

3. До складу Палати входить суддя, який діє на основі прав за посадою, пан Н. Вальтікос, обраний суддя грецької національності (стаття 43 Конвенції) та пан Р. Рюсдаль, голова Суду (пункт 3(b) правила 21). 25 серпня 1993 року в присутності Секретаря, Голова за жеребом визначив імена інших семи членів, а саме пана Б. Уолша, пана Р. Макдональда, пана С. Руссо, пана С. К. Мартенса, пана Р. Пекканена, пана Ф. Бігі і пана Л. Вілдхабера (стаття 43 Конвенції та пункт 4 статті 21).

4. В якості Голови Палати (пункт 5 правила 21), пан Рюссдаль, діючи через Секретаря, проконсультував агента уряду Греції («Уряд»), адвоката заявників і представника Комісії щодо організації розгляду провадження (пункт 1 Правила 37 і 38). Відповідно до порядку, встановленого в результаті, Секретар отримав меморандум Уряду 13 січня 1994 року і меморіал заявників 19 січня. 21 лютого секретар Комісії повідомив Секретаря, що представник представить свої зауваження на слуханні.

5. Відповідно до рішення голови, відбулося громадське слухання у Палаці прав людини в Страсбурзі 19 квітня 1994 року. Суд провів підготовче засідання до цього.

Перед судом з'явились:

- від уряду

Пан П. Георгакопулос (P. GEORGAKOPOULOS), старший радник,

Державний юридичний радник, представник агента,

Пані К. Грігоріу (K. Grigoriou), помічник юриста,

Державний юридичний радник;

радник

- від Комісії

Пан К.Л. Розакіс (C. L. Rozakis), представник;

- від заявника

Пан М. Белофф (M. Beloff), адвокат,

Пан П. Мартір (P. Martyr), солісітор,

Пані Т. Фостер (T. Foster), солісітор,

Пан К. Д. Керамеус (K.D. Kerameus), професор права в Афінському університеті,

радники.

Суд заслухав виступи пана Георгакопулоса, пана Розакіса та пана Белоффа, а також їхні відповіді на питання.

Факти

І. Обставини справи

6. «Стрен Грік Рефайнеріс» («Стрен») є компанією, яка наразі знаходиться в процесі ліквідації. Вона зареєстрована в Афінах, а пан Стратіс Андреадіс був її єдиним акціонером.

А. Обставини справи

7. Відповідно до умов договору, укладеного 22 липня 1972 року з Грецією, якою в той час управляла військова хунта, пан Андреадіс зобов'язався побудувати завод з переробки сирої нафти в регіоні Мегара, недалеко від Афін. Орієнтовна вартість будівництва складала 76,000,000 доларів США, а будівельні роботи мала здійснювати компанія «Стрен Грік Рефайнеріс», в якій другий заявник повинен був бути єдиним власником. Всі права і обов'язки останнього повинні були бути автоматично передані компанії після її реєстрації.

Уряд ратифікував договір законодавчим декретом № 1211/1972, опублікованим в офіційному віснику від 26 липня 1972 року. Відповідно до статті 21 договору, держава зобов'язується не пізніше 31 грудня 1972 року придбати земельну ділянку в Мегарі, яка підходить для будівництва нафтопереробного заводу. 27 липня 1972 року королівським указом (№ 450), виданим відповідно до законодавчого декрету № 2687/1953 про «Інвестиції і захист основних фондів з-за кордону», держава уповноважила пана Андреадіса переказати 58 мільйонів доларів США для фінансування схеми.

8. Проте, проект був призупинений, оскільки держава не виконала свої зобов'язання. 28 листопада 1973 року міністри промисловості і сільського господарства оголосили на прес-конференції в Мегарі рішення уряду повернути власникам землю, яку вже було експропрійовано відповідно до статті 21 договору. На наступний день поліція Мегари наказала зупинити роботи.

У грудні 1973 року «Стрен» опротестувала рішення відповідних органів влади і просила дозволу приступити до роботи. 27 лютого 1974 року він направив позасудовий виклик в суд з проханням до держави ратифікувати покупку землі, про яку йдеться, але держава відмовилася скасувати наказ поліції про заборону продовжувати роботи.

9. Після того, як демократія була відновлена, уряд прийняв думку про те, що договір і указ № 450 завдали шкоди національній економіці; вони посилалися на пункт 5 статті 2 Закону № 141/1975 «Про припинення пільгових договорів (kharistikes symvasseis), які були укладені під час воєнного режиму (в 1967-1974 роках). Цей закон, який був прийнятий спеціальним дозволом відповідно до Конституції 1975 року (стаття 107 – див. пункт 24 нижче), мав найвищу юридичну силу.

Заявники не відповіли на пропозицію, адресовану їм міністром координації 19 листопада 1975 року, запрошуючи їх вступити в переговори про перегляд або припинення договору. Відповідно, міністерський комітет з економіки розірвав договір 14 жовтня 1977 року. Заявники не оскаржували це рішення в судовому порядку.

B. Слухання в суді першої інстанції м. Афіни

10. До припинення договору, «Стрен» понесла витрати в зв'язку із застосуванням схеми. Зокрема, вона уклала договори на поставку товарів і послуг з іноземними та грецькими підприємствами і брала кредити.

Тоді виник спір між «Стрен» і державою. 10 листопада 1978 року «Стрен» подала позов (anagnoristiki agogi) в суд першої інстанції м. Афіни із заявою про те, що держава повинна виплатити їй компенсацію в розмірі 251,113,978 драхм, 22,799,782 доларів США і 877,466 французьких франків. Вона стверджувала, що держава порушила свої зобов'язання протягом терміну дії договору, зокрема, з 27 листопада 1973 року, забороняючи продовження будівництва нафтопереробного заводу в Мегарі і з 9 лютого 1974 року не вжила жодних заходів, щоб експропріювати земельну ділянку, необхідну для цього будівництва. Вона також просила повернути чек на 240 мільйонів драхм, які вона подала в Міністерство народного господарства в якості забезпечення належного виконання договору; вона також вимагала відшкодування комісії і плати за фіскальну марку, виплачену комерційним банком Греції.

Держава взяла під сумнів повноваження суду. Вона стверджувала, що спір необхідно передати до арбітражного суду згідно зі статтею 27 договору, відповідні пункти якого були сформульовані наступним чином:

«1. Будь-яка відмінність, спір або розбіжності, що виникають між державою та концесіонером щодо застосування цього Договору і щодо тлумачення термінів та їх умов і обсягу прав та обов'язків, що ґрунтуються на них, повинні вирішуватися виключно шляхом арбітражу трьома арбітрами відповідно до наступної процедури, при цьому немає необхідності в укладенні жодного іншого арбітражного договору.

9. Арбітражне рішення має бути точним, остаточним і безвідкличним, і має представляти собою документ, який застосовується без жодних подальших заходів щодо введення в дію або будь-яких інших формальностей. До нього не застосовуються звичайні або спеціальні засоби судового захисту, а також він не може бути анульований або призупинений звичайними судами. Сторона, яка не виконала положення арбітражного рішення, зобов'язана компенсувати будь-які збитки (позитивний збиток або упущену вигоду), завдані іншій стороні».

11. У попередньому рішенні (№ 13910/1979) від 29 вересня 1979 року суд першої інстанції м. Афіни відхилив головну заяву держави. Суд постановив, що стаття договору щодо арбітражу, стосується лише врегулювання спорів, які пов'язані із виконанням договору, а не неспроможністю однієї зі сторін виконати договір. Було встановлено також, що міністерський комітет з економіки припинив договір, про який йдеться в повному обсязі (див. пункт 9 вище), який призводив до того, що положення про арбітраж було визнане недійсним. Крім того, суд відхилив докази держави про те, що дві з умов, які містились в договорі, а саме – подача чека в якості забезпечення та оплата другої частини мінімального капіталу не були задоволені. Нарешті, суд розпорядився про проведення додаткових заходів з розслідування, в тому числі, слухання п'яти свідків для того, щоб визначити наявність і ступінь збитків, про які стверджувала «Стрен».

На жаль, матеріал, котрий Вас зацікавив, знаходиться в обмеженому доступі і надається підписникам платформи.

Якщо Ви вже є підписником нашої платформи, то для перегляду матеріалу Вам потрібно авторизуватись. Ознайомитися з умовами підключення та оформити підписку Ви можете за посиланням або за телефоном.

(044) 500 7772

Увійти
Зареєструватися
Інформація про документ
Дата ухвалення
09.12.1994
ПІБ судді:
R. Ryssdal
Реєстраційний № рішення
13427/87