Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Справа Райнер проти Болгарії
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...

НЕОФІЦІЙНИЙ ПЕРЕКЛАД

П'ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА РАЙНЕР ПРОТИ БОЛГАРІЇ

(Заява № 46343/99)

РІШЕННЯ

СТРАСБУРГ

23 травня 2006 року

ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ

23/08/2006

Це рішення стане остаточним за обставин, які викладено у § 2 Статті 44 Конвенції. Рішення може підлягати редакційним виправлення.

У справі Райнер проти Болгарії Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли судді:

пан П. ЛОРЕНЦЕН (P. LORENZEN), голова

пані С. БОТУЧАРОВА (S. BOTOUCHAROVA),

пан В. БУТКЕВИЧ (V. BUTKEVYCH),

пані М. ТСАТСА-НІКОЛОВСЬКА (M. TSATSA-NIKOLOVSKA),

пан Р. МАРУСТЕ (R. MARUSTE),

пан ДЖ. БОРРЕГО (J. BORREGO),

пані Р. ДЖАЕГЕР, (R. JAEGER) судді,

та пані С. ВЕСТЕРДІЄК (C. WESTERDIEK), Секретар секції,

Після обговорення у нарадчій кімнаті 2 травня 2006 року

Виносить таке рішення, що було прийняте того дня:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу порушено за заявою (№ 46343/99), поданою проти Республіки Болгарії 28 серпня 1997 року в Європейську комісію з прав людини (далі – Комісія) згідно зі Статтею 25 (що була чинна на час виникнення правовідносин) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) пані Янкою Райнер (Ianka Riener) (далі – заявниця), австрійською громадянкою, яка у відповідний час також мала громадянство Болгарії.

На жаль, матеріал, котрий Вас зацікавив, знаходиться в обмеженому доступі і надається підписникам платформи.

Якщо Ви вже є підписником нашої платформи, то для перегляду матеріалу Вам потрібно авторизуватись. Ознайомитися з умовами підключення та оформити підписку Ви можете за посиланням або за телефоном.

(044) 500 7772

Увійти
Зареєструватися
Інформація про документ
Дата ухвалення
23.05.2006
ПІБ судді:
Лоренцен П.
Реєстраційний № рішення
46343/99
Резолютивна частина
платник податку звернулась до суду, оскаржуючи заборону їй виїжджати за кордон та вилучення паспорту через наявний податковий борг. Платник оскаржувала це рішення, оскільки таке рішення базувалось на законі, що застосовується до іноземців, а сам платник є громадянкою Болгарії. Також вона заявив, що органи влади мають достатнє заставне забезпечення внаслідок арешту коштів австрійської компанії, директором якої була платник. Суд першої інстанції відхилив заяву. Платник подала заяву про перегляд справи. Суд відхилив клопотання платника. Потім платник звернулась до Міністерства внутрішніх справ з проханням зняти з неї заборону виїзду з країни. У проханні було відмовлено. Платник подала до суду, який скасував рішення міністерства. Але це рішення було оскаржене та скасоване. Було видано наказ, яким заборонялось платнику виїжджати за кордон. Платник звернулась до суду про оскарження цього наказу. Суд першої інстанції не задовольнив скаргу. Суд касаційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін. В подальшому платник неодноразово зверталась з запитом про зняття заборони виїзду за кордон, але їй відмовляли. Платник декілька разів подавала заяву на вихід з громадянства Болгарії, але їй відмовляли. Через деякий час все ж таки дозволили. Платник звернулась до Європейського суду з прав людини зі скаргою, що протягом більш ніж 9 років їй не було дозволено покинути Болгарію, її заява про відмову від громадянства Болгарії неодноразово відхилялась, що, на її думку, порушувало її права, передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Вона також оскаржувала, посилаючись на положення Статей 6 і 13 Конвенції, необґрунтованість таких відмов у заяві. 
Подальше оскарження
 Рішення Європейського суду з прав людини не оскаржується.