Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Справа Лелас проти Хорватії
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...

НЕОФІЦІЙНИЙ ПЕРЕКЛАД

Європейський суд з прав людини

Перша секція

Справа «Лелас проти Хорватії»

(Заява № 55555/08)

Рішення

Страсбург

20 травня 2010 року

Остаточне рішення

20/08/2010

Це рішення стало остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Воно може піддаватись редакційним виправленням.

У справі «Лелас проти Хорватії»,

Європейський суд з прав людини (Перша секція), засідаючи Палатою, до складу якої увійшли:

Крістос Роазакіс (Christos Rozakis), Голова,

Ніна Валіч (Nina Vajić),

Анатолій Ковлер (Anatoly Kovler),

Елізабет Стейнер (Elisabeth Steiner),

Ханлар Хаджієв (Khanlar Hajiyev),

Джорджіо Малінверні (Giorgio Malinverni),

Джордж Ніколау (George Nicolaou), судді,

та Сорен Нільсен (Søren Nielsen), секретар секції,

Після обговорення в нарадчій кімнаті 29 квітня 2010 року,

Виносить наступне рішення, яке було прийняте того ж дня:

Процедура

1. Справу порушено за заявою (№ 55555/08) проти Республіки Хорватія, поданої до Суду відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Конвенція») громадянином Хорватії, паном Чедо Леласом («Заявник»), 6 листопада 2008 року.

2. Заявник був представлений паном І. Шкарпою, адвокатом, який практикує в Спліті. Хорватський уряд («Уряд») був представлений його агентом, пані Ш. Стажнік.

3. 11 грудня 2008 року Голова Першої секції вирішив передати скаргу про право на мирне володіння майном уряду. Було також прийнято рішення розглянути скаргу по суті одночасно з розглядом її прийнятності (пункт 3 статті 29).

Факти

І. Обставини справи

4. Заявник проживає у м. Врліка.

5. Він є військовослужбовцем Міністерства оборони (Ministarstvo obrane Republike Hrvatske). У 1996, 1997 і 1998 роках в якості члена 40-ї інженерної бригади хорватської армії, заявник час від часу брав участь в операціях з розмінування на звільнених територіях в Хорватії.

6. На підставі рішення міністра оборони від 18 вересня 1995 (див. пункт 36 нижче), він має право на отримання спеціальних щоденних надбавок за такі роботи.

7. Оскільки надбавки йому виплачені не були, 21 травня 2002 року заявник подав цивільний позов проти держави в Кнінський міський суд (Općinski sud u Kninu), прагнучи отримати невиплачені надбавки. Він вимагав в цілому 16,142.83 хорватських кун (HRK) разом з відповідною нарахованою пенею.

8. Держава відповіла, що строк давності щодо його позову минув, оскільки закінчився трирічний термін позовної давності за позовами, пов'язаними з зайнятістю.

9. У відповідь заявник стверджував, що він кілька разів запитував свого командира, чому надбавки не були виплачені. Його командир зробив запити вищому керівництву, яке потім зв'язалось з генеральним штабом хорватських збройних сил (Glavni stožer Oružanih snaga Republike Hrvatske). Зрештою, командир проінформував заявника про те, що його заяви не були оскаржені, і що надбавки будуть виплачені, як тільки кошти для цього будуть виділені з державного бюджету. Спираючись на цю інформацію, заявник стверджував, що держава визнала заборгованість за змістом статті 387 Закону «Про зобов'язання» і те, що встановлений законом строк позовної давності, таким чином, було перервано.

10. Суд заслухав командира заявника, Бі. Бі. та керівника регіонального департаменту фінансів Міністерства оборони м. Спліт, бригадира Ай. Пі.

11. Бі. Бі., який був командиром 40-ї інженерної бригади в період з січня 1996 року по квітень 1999 року засвідчив, що списки військовослужбовців, які проводили роботи з розмінування разом з кількістю відпрацьованих днів і відповідними сумами надбавок, був наданий йому командирами взводів всередині бригади. Як командир частини, він підписав їх після перевірки точності і передав на узгодження командиру 3-ї операційної зони. Після того, як останній підписав списки, вони були передані для здійснення оплати в регіональний департамент фінансів в м. Спліт. Він поінформував заявника, що списки були представлені до оплати. Коли надбавки не було виплачено, заявник та інші члени підрозділу звернулись до нього, оскільки командир був єдиною людиною, до якої вони були уповноважені звертатись згідно з внутрішніми правилами, запитуючи його, коли буде здійснено платіж. Від їх імені він потім зв'язався з командиром 3-ї операційної зони. Кожного разу, йому говорили про те, що право на отримання платежу і його сума не заперечується і що платіж буде здійснений після того, як кошти будуть виділені для цієї мети. Кожного разу він передав цю інформацію членам своєї частини, включаючи заявника.

На жаль, матеріал, котрий Вас зацікавив, знаходиться в обмеженому доступі і надається підписникам платформи.

Якщо Ви вже є підписником нашої платформи, то для перегляду матеріалу Вам потрібно авторизуватись. Ознайомитися з умовами підключення та оформити підписку Ви можете за посиланням або за телефоном.

(044) 500 7772

Увійти
Зареєструватися
Інформація про документ
Дата ухвалення
20.05.2010
Реєстраційний № рішення
55555/08