Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Справа Ем. Ей. та 34 інших проти Фінляндії
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...

НЕОФІЦІЙНИЙ ПЕРЕКЛАД

 

Четверта секція

Рішення

Щодо прийнятності

Заяви № 27793/95

Ем. Ей. та 34 інших проти Фінляндії

Європейський суд з прав людини, засідаючи 10 червня 2003 року Палатою, до складу якої увійшли:

Пан Ніколас Братца (Nicolas BRATZA), голова,

Пан М. Пеллонпаа (M. PELLONPÄÄ)

Пані Е. Палм (E. PALM)

Пан М. Фішбах (M. FISCHBACH)

Пан Х. Касадеваль (J. CASADEVALL)

Пан С. Павловський (S. PAVLOVSCHI)

Пан Дж. Боррего Боррего (J. BORREGO BORREGO), судді

та пан М. О'Бойл (M. O'BOYLE), секретар секції.

Взявши до уваги вищевказану заяву, подану до Європейської комісії з прав людини 29 червня 1995 року та зареєстровану 5 липня 1995,

Взявши до уваги положення статті 5 § 2 Протоколу № 11 до Конвенції, згідно з якими компетенція щодо розгляду цієї заяви була передана Суду,

Взявши до уваги аргументи, представлені державою-відповідачем і аргументи у відповідь, представлені заявником,

Після обговорення у нарадчій кімнаті виносить наступне рішення:

Факти

Заявниками є 35 директорів товариства з обмеженою відповідальністю (далі «Компанія»). Всі заявники є громадянами Фінляндії, за винятком заявника Ен. Ел. який є громадянином Сполученого Королівства. Перед Судом їх представляє пан Маркку Фредман, адвокат, який практикує в Гельсінкі. Держава-відповідач була представлена її уповноваженим представником, службовцем Міністерства закордонних справ, паном Арто Косоненом.

А. Обставини справи

Факти, які стосуються справи, представлені сторонами, можуть бути підсумовані наступним чином.

У 1994 році всі заявники працювали у одного роботодавця, Компанії. 7 квітня 1994 року на щорічних загальних зборах акціонерів Компанії було прийнято рішення про випуск облігаційної позики з гарантіями. Умови випуску облігаційної позики з гарантіями для підписки на акції (далі «Умови») були визначені, inter alia, наступним чином:

«Умови для випуску позики

1. Максимальна сума облігаційної позики з гарантіями – 200,000 фінських марок (FIM)

2. Підписка на позику пропонується керівництву [Компанії]. Передбачається, що переважне право акціонерів на підписку не застосовується, оскільки позика надається в рамках реалізації мотиваційної програми, спрямованої на оптимізацію управління [Компанією] та її різними підрозділами.

3. Облігації повинні бути датовані 15.04.1994. Термін погашення облігацій становить п'ять років. Позика має бути повернена одноразовим платежем  15.04.1999 за пред'явленням облігацій в головному офісі Компанії.

5. Процентна ставка за позикою становить (2)% річних. …

6. Підписка може відбутися 15.04.1994 в головному офісі Компанії.

7. [Компанія] не може випустити більше 200 облігацій, виписаних на ім'я певної особи, кожна з номінальною вартістю 1000 фінських марок та 1000 гарантій. Облігації та гарантії мають зберігатись агентом, призначеним [Компанією] за рахунок підписника до 01.12.1998.

ІІ Умови підписки на акції

1. Кожна гарантія дає право її власнику на підписку на одну привілейовану акцію [Компанії] номінальною вартістю 20 фінських марок. …

2. Підписатися на акції можна з 01.12.1998 по 31.01.2000. Підписка на акції відбуватиметься в головному офісі [Компанії] або в місці, яке буде вказане пізніше [Компанією]. При підписці на акцію гарантія має бути передана. Оплата акцій, розміщених по підписці, має здійснюватися при підписці.

3. Ціна підписки на акції становить 374 фінських марок.

5. Гарантії, зв'язані з облігаціями, не можуть бути передані третій особі до 01.12.1998 без письмового дозволу Ради директорів. Після цієї дати гарантії можуть вільно передаватися».

На щорічних загальних зборах акціонерів Компанії було зазначено, що позика була частиною мотиваційної програми, спрямованої на оптимізацію управління Компанією. Метою програми було стимулювання керівництва щодо реалізації безперервної і довгострокової діяльності Компанії.

У квітні 1994 року близько 45 співробітників, в тому числі всі заявники, підписалися на облігації в рамках реалізації мотиваційної програми. Частка позики заявників коливалась від 2,000 фінських марок (336,38 євро) до 12000 (2,018.26 євро) з однаковою кількістю гарантій. У той час, середня вартість акцій Компанії складала 374 фінських марок (62,90 євро).

Відповідно до статті 66 (1) Закону «Про податок на прибуток» (tuloverolaki, inkomstskattelag 1535/1992, далі «Закон 1992 року»), співробітник отримує звичайний дохід за умовами програми купівлі акцій співробітниками компанії при підписці на акції компанії за ціною, яка є нижчою, ніж дійсна ринкова вартість акції. Проте, в рамках реалізації програм, які призначені для всіх співробітників компанії або для їх більшості, дохід не обкладається податком, якщо ціна, в порівнянні з дійсною ринковою вартістю, нижча на 10 або більше відсотків.

Відповідно до статті 66 (3) Закону 1992 року в його нинішній редакції, перевагою підписки на акції на основі облігаційної позики або опціону на придбання акцій був дохід, що обкладається податком, якщо ціна підписки була нижчою, ніж дійсна ринкова вартість на той момент, коли було випущено облігаційну позику. Однак згідно з положеннями закону 1992 року, потенційний прибуток в майбутньому, пов'язаний з оцінкою акцій, розглядався як дохід від приросту капіталу.

Відповідно до положень Закону 1992 року в редакції від квітня 1994 року, заявники не отримували жодного звичайного доходу за надані опціони. Потенційний дохід у відповідний момент обкладався б податком як дохід від приросту капіталу.

У 1994 році ставка податку, яким обкладались доходи від приросту капіталу, складала 25%. Оподатковувана вартість доходу від приросту капіталу визначалась шляхом вирахування ціни придбання з ціни продажу. Було зроблене юридичне припущення про те, що ціна придбання склала 30% від ціни продажу, якщо платник податків не надав доказів про те, що ціна придбання була іншою.

16 вересня 1994 року уряд вніс законопроект (далі «Законопроект»), яким пропонувалось внести поправки до Закону 1992 року. Поправки стосувались, inter alia, статті 66 (3) Закону 1992 року. Згідно із положеннями законопроекту, прибуток, отриманий від оцінки акцій, повинен був розглядатись як прибуток, отриманий в результаті виконання найманої праці. Мотиваційна програма, яка стосувалась надання опціонів на придбання акції директорам, стала новим способом виплати заробітної плати; роботодавець дав обіцянку щодо надання права на підписку на акції, а вартість цього права, швидше за все, при здійсненні права була б значно вищою, ніж при наданні опціону. З точки зору податку на прибуток, це являло собою відкладену заробітну плату, яка повинна обкладатися податком як звичайний дохід. Через практичні проблеми, пов'язані з оцінкою прибутку при наданні опціону, уряд запропонував обкладати прибуток податком при виконанні опціону на придбання акцій (тобто при придбанні акцій) або тоді, коли опціон буде переданий. Уряд заявив, що поправки мали вступити в силу з 1995 року. Закон з внесеними поправками мав застосовуватися щодо існуючих механізмів виконання опціону на придбання акцій, які реалізувались в 1995 році та пізніше.

19 жовтня 1994 року, посилаючись на главу II, розділ 5 Умов підписки на акції, Рада директорів Компанії прийняла рішення про надання дозволу підписникам облігаційної позики передати гарантії, пов'язані з облігаціями (опціонні сертифікати на придбання акцій) до 1 грудня 1998, коли підписка на акції в будь-якому випадку почалася б. В результаті підписник облігаційної позики  міг передати свої опціони на придбання акцій вже в 1994 році, протягом якого застосовувався Закон 1992 року в першій редакції.

3 листопада 1994 року в парламенті в ході години питань до уряду обговорювались новини про те, що деякі компанії розглядають можливість реалізувати свої опціони на придбання акцій. У своїй відповіді парламенту, міністр фінансів вказав на можливість використання ретроспективного законодавства. Згідно з його відповіддю, більш рання реалізація запропонованої поправки була виправданою принаймні в тих випадках, коли початок підписки на акції був перенесений на наступний рік.

На жаль, матеріал, котрий Вас зацікавив, знаходиться в обмеженому доступі і надається підписникам платформи.

Якщо Ви вже є підписником нашої платформи, то для перегляду матеріалу Вам потрібно авторизуватись. Ознайомитися з умовами підключення та оформити підписку Ви можете за посиланням або за телефоном.

(044) 500 7772

Увійти
Зареєструватися
Інформація про документ
Дата ухвалення
00.00.0000
ПІБ судді:
N. Bratza
Реєстраційний № рішення
27793/95
Резолютивна частина
Суд проголосив заяву неприйнятою.
Подальше оскарження
Рішення Європейського суду з прав людини не оскаржується.