Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Постанова Верховного Суду України від 28.05.2013 у справі № 21-162а13
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...
Державний герб України

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом приватного підприємства «Солекс» (далі - Підприємство)

до державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - ДПІ)

про визнання протиправним

та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

...

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2008 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ

від 9 жовтня 2008 року № 0004332330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400 грн, прийняте на підставі акта перевірки від 9 вересня 2008 року № 0071/26/57/23/24102644 згідно з пунктом 2 статті 17 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 265/95-ВР).

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що підставою для донарахування Підприємству фінансових санкцій став викладений в акті перевірки висновок ДПІ про порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону

№ 265/95-ВР, оскільки він при наданні послуг у сфері грального бізнесу на гральних автоматах, які знаходилися в робочому стані, не забезпечив після 1 липня

2008 року фіскалізацію кожного з 10 гральних автоматів. Позивач вважає, що порушення, які були виявлені ДПІ під час перевірки, були допущені не з вини Підприємства, а внаслідок неможливості виконання вимог Закону № 265/95-ВР, оскільки Міністерство промислової політики України не виконало зобов'язання щодо фіскалізації гральних автоматів, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (далі - постанова № 121) та наказом Державної податкової адміністрації України від

1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» (далі - наказ № 430).

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 11 грудня

2008 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року та Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2012 року, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Підприємство звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неоднакове застосування положень пункту 1 статті 3, пункту 2 статті 17 Закону № 265/95-ВР, постанови

№ 121, наказу № 430 у подібних правовідносинах. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування заяви додано копії судових рішень: ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 грудня 2009 року (№ К-26405/09),

17 червня, 22 липня 2010 року (№№ К-49232/09, К-19278/10 відповідно),

17 січня, 20 березня 2012 року (№№ К-18716/10, К-22059/10 відповідно) та постанову Верховного Суду України від 18 грудня 2012 року (№ 21-341а12), які, на думку Підприємства, підтверджують неоднакове правозастосування.

Ухвалою від 2 квітня 2013 року Вищий адміністративний суд України допустив цю справу до провадження Верховного Суду України з підстави неоднакового застосування положень Закону № 265/95-ВР, постанови № 121, наказу № 430.

Виконуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 237 КАС щодо усунення неоднакового застосування норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

У судових рішеннях, наданих на підтвердження неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неправомірність застосування до позивачів штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР згідно з оспорюваними рішеннями відповідача, незважаючи на те, що на дату проведення перевірки таких суб'єктів господарювання набрав чинності наказ № 430, яким було включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі - Реєстр) комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Такі висновки суду мотивовані тим, що згадана комп'ютерно-касова система не є сумісною з усіма гральними автоматами, у тому числі введеними в експлуатацію раніше.

У справі, що розглядається, касаційний суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, дійшов висновку про законність оскаржуваного рішення ДПІ про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки на дату проведення перевірки суб'єкта господарювання (9 вересня 2008 року) набрав чинності наказ № 430, яким до Реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал». Зазначив, що держава виконала обов'язок з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають передбаченим Законом № 265/95-ВР вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Тому з 1 липня 2008 року до суб'єктів господарювання, які надають гральні послуги з використанням гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, застосовуються фінансові санкції, передбачені пунктом 2 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Такий висновок суду касаційної інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки перевірку позивача проведено після включення зазначеної комп'ютерно-касової системи до Реєстру, а відтак держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, тому суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати у своїй діяльності гральні автомати, оснащені комп'ютерно-касовою системою «Фіскал», і не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливість застосування цієї системи.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 4 вересня 2012 року (справа № 21-220а12) та 14 травня 2013 року (справа № 21-121а13).

Оскільки суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, то у задоволенні заяви Підприємства слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

...

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви приватного підприємства «Солекс» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кривенко

Судді:  М.Б. Гусак  О.А. Коротких   О.В. Кривенда В.Л. Маринченко  П.В. Панталієнко  О.Б. Прокопенко  О.О. Терлецький  Ю.Г. Тітов

Інформація про документ
Дата ухвалення
28.05.2013
ПІБ судді:
Кривенко В.В.
Реєстраційний № рішення
21-162а13
Резолютивна частина
Верховний Суд залишив без задоволення заяву платника.
Подальше оскарження
Рішення Верховного Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.