Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Податкова судова практика
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз

Платником податків було подано позовну заяву, якою позивач просить скасувати податкові повідомлення рішення з приводу збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість; збільшення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, прийнятих контролюючим органом з підстав безпідставного відображення позивачем в податковому обліку наслідки фінансово-господарських правовідносин з контрагентами, оформлені формально без фактичного їх здійснення. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду адміністративний позов задоволено. Контролюючим органом подано касаційну скаргу.

Платником податків було подано позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень щодо збільшення податкового зобов’язання з податку на додану вартість з договору постачання технічної води, енергії та стиснутого повітря для виробничих потреб. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач (контролюючий орган) подав касаційну скаргу.

Платник податку подав позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень, якими встановлено порушення податкового законодавства у формі заниження податку на прибуток; завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування ППП; завищення збитків від операцій з цінними паперами (акціями); занижено фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів, що перебувають в обігу на фондовій біржі за відповідні звітні податкові періоди та заниження особливого податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду адміністративний позов задоволено. Контролюючим органом подано касаційну скаргу.

Платник податків звернувся до суду із вимогою визнати протиправними дії контролюючого органу пов'язані з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки та зобов'язати контролюючий орган вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати проведення перевірки. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з допущенням арифметичної помилки при подані податкової звітності з податку на додану вартість, що вплинула на розрахунки з бюджетом. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у зв’язку із безпідставним включенням до залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з терміном виникнення понад 1095 днів. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у контрагентів за нікчемними правочинами. Суд першої інстанції у задоволені позову відмовив повністю. Суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

За результатами перевірки встановлено завищення сум податкового кредиту та заниження сум податкового зобов’язання з ПДВ, оскільки мало місце укладення нікчемних правочинів. Такого висновку контролери дійшли оперуючи виключно постановою якої визнано директора ТОВ-контрагента винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу.

Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про ненараховання платником податкового зобов’язання з ПДВ з операцій безоплатної передачі відходів зернових для використання на корм тваринам; про неправомірність застосування ставки оподаткування у розмірі 15 % замість 30 % при визначенні суми податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати фізичній особі нерезиденту. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника лише в частині скасування повідомлення-рішення, яке стосується ПДФО. Як платник, так і контролюючий орган звернулися до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про відображення платником податку на додану вартість залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки такі суми сформовано ним у періоді за яким минув строк давності, встановлений пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про порушення платником податку на додану вартість вимог застосування спеціального режиму оподаткування; про викладення платником недостовірних відомостей про суми виплаченого доходу фізичним особам. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про те, що платником до декларації з податку на додану вартість (скорочених) не виписано розрахунок коригування при зміні вартісних та кількісних показників та не відкориговано отриману попередню оплату; до складу податкового зобов’язання з ПДВ віднесено реалізацію товарно-матеріальних цінностей невласного виробництва; до складу податкового зобов’язання з ПДВ загальної декларації платником не включено реалізацію товарно-матеріальних цінностей не власного виробництва та занижено податкове зобов’язання за рахунок невідображення у податковому обліку послуг їдальні; заниження обсягів плати за користування надрами; несвоєчасну сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб з нарахованої суми доходів громадян у вигляді орендної плати за використання земельних паїв згідно відповідних договорів. Перша та апеляційна інстанція задовольнили вимоги платника лише скасування одного податково повідомлення-рішення  про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акта перевірки, згідно з якими підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту та валових витрат кошти по операціям з контрагентом, а саме : послуги по експедируванню зернових на загальну на підставі первинних документів, виданих контрагентом, свідоцтво платника податку якого визнано   недійсним з дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги платника задоволено частково.

Платник податку звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, який вбачає протиправність в діях платника податку, спрямованих на збільшення суми ліміту реєстрації податкових накладних шляхом зарахування до неї суми від’ємного значення ПДВ, сформованої за попередні податкові періоди. Здійснювалось відповідне зарахування такої суми в період функціонування СЕА ПДВ в тестовому режимі. При цьому контролюючий орган здійснив камеральну перевірку платника на підставі згаданого зарахування суми від’ємного значення ПДВ до суми ліміту реєстрації податкових накладних. Перша інстанція задовольнила вимоги платника податку.

 Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень якими йому було збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Платник вважає, що під час перевірки, контролюючими органами безпідставно включено до складу валових витрат витрати по взаємовідносинах з їх контрагентом, та помилково не визначено звичайну ціну реалізації власної вирощеної продукції за методом «витрати плюс». Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасавано в частині скасування одного повідомлення-рішення та прийнято нову постанову в цій частині, якою у задоволенні позову відмовлено, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про несплату платника податкового зобов’язання з реклами. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про необхідність платника зареєструватися як платника податку на додану вартість, оскільки останній здійснив постачання товарів/послуг на суму, що обумовлює обов’язок особи зареєструватися як платин податку. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо складання акта про результати перевірки, зобов’язання вилучити з інформаційної бази даних дані про відсутність реальних господарських операцій, які вносились за результатами проведення перевірки згідно з актом перевірки. Суди попередніх інстанцій частково задовольнили позов в частині зобов’язання вчинити дії.

Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень – рішень, якими йому було визначено податкове зобов'язання за основним платежем податок на додану вартість та нараховані штрафні санкції та збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та нараховано штраф. За результатами адміністративного оскарження частково задоволено вимоги платника та винесено податкове повідомлення-рішення яким збільшено суму податку з доходв фізичних осіб. Підставою для висновків контролюючого органу про порушення платником вимог діючого податкового законодавства стали акти (довідки) перевірок контрагентів платника. Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. Постановою суду апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову про задоволення позову.

Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, прийнятого на підставі висновку про неправомірність формування платником податкового кредиту із податку на додану вартість за нікчемним правочином. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формування платником складу витрат на рекламу, оскільки непов’язані з господарською діяльністю платника. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток за операціями, що характеризуються фіктивністю. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із позовом про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішенням суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено.

Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу якими йому було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Контролюючі орагни наголошують на відсутності документального підтвердження факту поставок продукції на адресу платника з огляду на відсутність доказів транспортування товару від постачальників та відсутність належного прийняття нафтопродукції. Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Ухвалою суду апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ. Контролюючий орган призначив перевірку відповідно до кримінально-процесуального закону, за результатами якої нарахував платнику зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов платника задоволено.

Платник податку звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, який вбачає протиправність в діях платника податку, спрямованих на погашення поточної суми податкових зобов’язань з ПДВ за рахунок суми від’ємного значення ПДВ, сформованої за попередні податкові періоди. Здійснювався відповідний розрахунок такої суми в період функціонування СЕА ПДВ в тестовому режимі. Перша інстанція задовольнила вимоги платника податку.

Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ. Контролюючий орган за результатом проведеної перевірки визначив, що платник податків неправомірно включив до складу валових витрат вартість придбаних товарів за договором поставки, оскільки у контрагента на час здійснення операцій не було об’єкта оподаткування, тобто правочин не направлені на реальне настання наслідків. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов платника задоволено.

Підприємство звернулася до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплати, доходу), на які нараховуються страхові внески. Постановою суду першої інстанції залишеною без змін судом апеляційної інстанції, позов задоволено. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Управління ПФУ звернулися до Вищого адміністративного суду України.

Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про допущення платником податку порушення при складанні додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість, а саме невірно визначено суму залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду та звітний період, у якому виникла сума залишку, що призвело до неправильного заповнення додатку 2 податкової декларації з ПДВ. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду про скасування податкового-повідомлення рішення, винесеного контролюючим органом на підставі висновку про завищення податкового кредиту, у зв'язку з нікчемністю правочинів внаслідок здійснення господарських операцій, не спрямуваних на реальне настання правових наслідків, а також відсутності у платника трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, та іншого майна необхідного для постачання товару. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду про скасування податкового-повідомлення рішення, винесеного контролюючим органом на підставі висновку про відсутність у платника права на заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зв'язку з нікчемністю правочинів внаслідок непідтвердження реальності здійснення господарських операцій. Інших фактичних та правових підстав контролюючим органом не було зазначено. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду про скасування податкового-повідомлення рішення, винесеного контролюючим органом на підставі висновку про необхідність включення плати експедиторам за надання ними послуг з організації та забезпечення перевезень вантажів до бази оподаткування імпортованих платником товарів. Інших фактичних та правових підстав контролюючим органом не було зазначено. Рішенням суду першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову. Апеляційний суд скасував це рішення та прийняв нове про задоволення позову. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податку звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, який вбачає протиправність в діях платника податку, спрямованих на погашення поточної суми податкових зобов’язань з ПДВ за рахунок суми від’ємного значення ПДВ, сформованої за попередні податкові періоди. Здійснювався відповідний розрахунок такої суми в період функціонування СЕА ПДВ в тестовому режимі. Перша інстанція задовольнила вимоги платника податку.

Платник податку звернувся до суду у зв’язку із оскарженням відмови контролюючого органу у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також із вимогою зобов’язати контролюючий орган прийняти та зареєструвати відповідні накладні. Сума ліміту реєстрації податкових накладних платника податку є меншою загальною суми ПДВ, на яку складені податкові накладні, що підтверджується квитанціями.

ГУ ПФУ звернулося з позовом до суду, в якому просило визнати незаконними та стягнути з пенсіонера надміру виплачені кошти у вказаному розмірі. Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції ГУ ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України.

Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про порушення платником податків вимог відображення в обліку з податку на прибуток витрат на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; про те, що платником не відкориговані відповідні витрати на суму проведеного річного перерахунку податку на додану вартість. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток. Контролюючим органом було перекваліфіковано укладений договір комісії на безоплатне отримання товарів, у зв’язку з чим збільшено зобов’язання платника з податку на прибуток. Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.07.2008 ухвалені у справі судові акти попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з метою дослідження обставин справи. За наслідками нового розгляду справи постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі висновку контролюючого органу щодо відсутності у платника права на податковий кредит, у зв’язку із тимчасовою зупинкою окремого виду діяльності (переробки нафтопродуктів), а також, у зв’язку з відсутністю права на бюджетне відшкодування, оскільки платником податків у січні 2013 року не здійснювався основний вид господарської діяльності. Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги платника були задоволені. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток. Контролюючий орган зазначає, про здійснення платником реалізації товарів за цінами нижче їх собівартості, що призвело до заниження отриманого доходу, про придбання позивачем основних засобів - нежитлової будівлі за ціною, нижче визначеної БТІ вартості такої будівлі, що є підставою для включення відповідної частини вартості такої будівлі до складу доходів, як такої, що отримана безкоштовно, про наявність у платника безнадійної заборгованості перед постачальниками. Суд першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено частково.

Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток. Контролюючий орган зазначає про безпідставне включення до валових витрат вартість отриманих послуг та послуг оренди від нерезидентів, а також безпідставне включення до складу валових витрат суми відсотків за раніше отриманими від нерезидента кредитами. Суд першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі висновку контролюючого органу, що платником було неправомірно включено до податкового кредиту суму ПДВ по операціях з контрагентами, у яких: -  відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів - свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість були анульовані у зв'язку з внесенням запису до Єдиного державного реєстру запису про відсутність за місцезнаходженням - відсутні первинні та бухгалтерські документи, які б засвідчували здійснення господарської діяльності; - здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням та наданням податкової вигоди при «ймовірному» придбанні-продажу товару від постачальників з ознаками фіктивності та подальшому продажу по ланцюгу постачання підприємствам-набувачам «податкової вигоди», збільшуючи як суми податкових зобов'язань, так і суми податкового кредиту з метою прикриття власної незаконної діяльності. Постановою окружного адміністративного суду, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду, позов був повністю задоволений. Контролюючий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України.

Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику нараховано штрафні санкції з податку прибуток та з податку на додану вартість. Штрафні санкції були нараховані у зв’язку з простроченням сплати податкових зобов’язань. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду позов задоволено.

Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, у зв’язку з неправомірним включенням платником до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями, щодо яких відсутні докази про фактичну поставку товарів та виконання робіт, а також у зв'язку з відсутністю у контрагента платника основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та інших умов для здійснення фінансово-господарської діяльності. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного, позов було задоволено повністю. Контролюючий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного контролюючим органом у зв’язку з неправомірним внесенням платником до складу податкового кредиту ПДВ за операціями з контрагентом, який відсутній за юридичною адресою, та у якого відсутнє обладнання, складські, торговельні приміщення, транспорт, трудові ресурсів та інших умов для здійснення фінансово-господарської діяльності. Постановою адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено повністю. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою.

Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про завищення податкового кредиту платником, оскільки господарські операції між ним та його контрагентами фактично не відбувались. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено. Контролюючий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Особа звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії ПФУ щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років на підставі п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, позовні вимоги задоволено частково, з урахуванням періоду роботи за сумісництвом. Управління ПФУ оскаржило рішення судів попередніх інстанцій до Вищого адміністративного суду України.

Управління ПФУ звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах. Постановою суду першої інстанції залишеною без змін судом апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовлено посилаючись на те, що заборгованість за спірний період відповідачем сплачена, оскільки право визначати призначення платежу належить виключно платнику, а тому у позивача не було правових підстав для зарахування коштів відповідача, направлених на погашення заборгованості за спірний період, на покриття заборгованості за попередні періоди.. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Управління ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України.

Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі висновку контролюючого органу про безпідставне не оподаткування ПДВ платником операцій з внесення до статутного фонду новоствореної юридичної особи майна (готової продукції, матеріалів, тонких відходів, палива, запасних частин, товаротранспортних витрат, малоцінних та швидкозношувальних предметів) на підставі актів приймання-передачі до передавального балансу. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою

Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених контролюючим органом у зв'язку з несвоєчасним поданням декларації з ПДВ, яке мотивоване невизнанням останньої з підстав відсутності відмітки про надання копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, а також недолучення уточнюючого розрахунку за наявності відмітки про його подання; неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних після спливу 365 днів з моменту їх виписки. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов було задоволено частково, в частині скасування податкових повідомлень-рішень. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою.

Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, стосовно завищення ним суми від’ємного заначення ПДВ. Платник обгрунтовував свою позицію тим, що податковим законодавстом не було встановлено обов'язку продавця реєструвати податкову накладну в день її складання, як і не було встановлено обмеження щодо строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових, натомість на час подання платником податкової декларації спірна податкова накладна вже була належним чином зареєстрована у Єдиному реєстрі. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалами апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, позов задовольнив. Контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України.

◄◄ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ►►
Інформація про документ
?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Вхід/Реєстрація
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити