Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Податкова судова практика
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз

Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючим органом, посилаючись на неправомірність формування платником валових витрат з податку на прибуток, зокрема стверджуючи, що витрати здійснювались платнеиком без мети їх використання в господарській діяльності. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючим органом, посилаючись на заниження валового доходу платника внаслідок невідображення платником у складі валових доходів додаткове значення різниці між показниками залишкової вартості основних засобів та вартістю цих основних засобів як внеску до статутного капіталу юридичної особи. Постановою господарського суду адміністративний позов платника задоволено частково. Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову повністю

Платник звернувся з позовом щодо визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки у зв’язку із відсутністю у контролюючого органу підстав для проведення перевірки, невідповідністю запитуваної інформації та предмету перевірки, відсутністю вказаного у запиті чіткого переліку документів, які слід було надати платнику. Судами попередніх інстанцій позов платника податків було задоволено.

Платник звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність контролюючого органу, яка полягає у нескладенні наказу про перенесення термінів проведення перевірки платника на строк, визначений положеннями підпункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України (далі – ПК) для надання платнику можливості відновити втрачені первинні документи. Окружний адміністративний суд постановою позов задовольнив. Апеляційний адміністративний суд постановою рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким позов задовольнив частково. Вищий адміністративний суд України постановою року постанову суду апеляційної інстанції скасував у частині задоволення позову, а в іншій частині прийняв нове рішення – про відмову у задоволенні позовних вимог, в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте контролюючим органом, посилаючись на неправомірне самостійне відчуження платником активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження. Постановою окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючим органом, посилаючись на неправомірність формування платником валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою   апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково.

Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючим органом, посилаючись на неправомірність формування платником валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість, непідтвердження платником реальності здійснюваних господарських операцій. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін апеляційного адміністративного суду позов задоволено.

Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючим органом, посилаючись на неправомірність формування платником валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість, непідтвердження платником реальності здійснюваних господарських операцій. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючим органом, посилаючись на неправомірність формування платником валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість, непідтвердження платником реальності здійснюваних господарських операцій. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Платник звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Митниці щодо затягування митного оформлення товару, що вивозиться (експортується) за вантажною-митною декларацією. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Митниця протиправно, протягом тривалого часу не вчиняла дії щодо митного оформлення товару, ввезеного платником за ВМД. Окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Митниці щодо непроведення митного оформлення товарів за ВМД. Вищий адміністративний суд України ухвалою рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Платник звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» про визначення податкового зобов’язання зі сплати антидемпінгового мита. На обґрунтування позову платник зазначив, що митний орган при здійсненні митного контролю прийняв вантажні митні декларації (далі – ВМД) без жодного зауваження, тобто Митниця підтвердила правильність та достовірність даних ВМД. Контролюючим органом встановлено, що платник здійснив митне оформлення товару без сплати антидемпінгового мита. Окружний адміністративний суд постановою, яку залишено без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив. Вищий адміністративний суд України постановою рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував та прийняв нове – про відмову у задоволенні позову.

Платник звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Митниці щодо оформлення товару за митною вартістю, визначеною за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару, що імпортується в Україну. Платник зазначив, що внаслідок безпідставного завищення митним органом митної вартості товару – коригування за шостим (резервним) методом – платник переплатив мито та ПДВ, оскільки останні були нараховані Митницею виходячи зі збільшеної вартості товару (після митної оцінки). Окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалами апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, позовні вимоги задовольнив частково: визнав неправомірними дії Митниці щодо митного оформлення товару платника за митною вартістю, визначеною за шостим (резервним) методом; визнав протиправною бездіяльність Митниці щодо повернення надмірно сплачених до бюджету платником мита; зобов’язав Казначейство повернути платнику надмірно сплачені до бюджету мито та ПДВ. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Платник податків звернувся  до суду з приводу визнання протиправними дій контролюючого органу щодо нескладення наказу про перенесення термінів проведення перевірки такого платника й складення акту документальної позапланової виїзної перевірки, а також з вимогою зобов’язати контролюючий орган утриматися від використання та передачі іншим особам вказаного акту перевірки та вилучити з відповідних баз даних інформацію, викладену в такому акті, та відновити у відповідних базах даних раніше задекларовані суми. На обґрунтування власних вимог платник податків зазначив, що контролюючий орган не взяв до уваги повідомлення платника про те, що первинні документи, які необхідні для перевірки, втрачено, що було підставою для перенесення термінів перевірки. Суд першої інстанції задовольнив позов платника податків; апеляційна інстанція скасувала рішення суду першої інстанції та задовольнила позов платника частково. Касаційна інстанція скасувала рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог та в цій частині прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову платника податків. Контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України.

Ухвалою Вищий адміністративний суд України відмовив ДПІ у відкритті касаційного провадження. ДПІ знову подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, за результатами розгляду якої суд касаційної інстанції виніс оскаржувану ухвалу, якою рішення суду апеляційної інстанції скасував, а постанову адміністративного суду залишив у силі

МДПІ звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача заборгованість за непогашеними простими векселями. Позовні вимоги обґрунтовані обов’язком Банку погасити заборгованість за непогашеними простими векселями, емітованими Товариством, що виник у першого в силу аваля. Господарський суд, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2011 року, позов задовольнив. Вищий адміністративний суд України рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Інформація про документ
?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Вхід/Реєстрація
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити