Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.02.2014 у справі № 2а-14098/11/2670
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...
Державний герб України
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2014 року м. Київ К/9991/54759/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Суддя-доповідач:Вербицька О.В.

Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2011 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 р.

у справі № 2а-14098/11/2670

за позовом ОСОБА_5

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

...

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2011 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000061710 від 28.07.2011 р.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2011 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 р

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Позивачем до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва було подано декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року, згідно з якою (пункт 1.2. розділу 1 декларації) інвестиційний дохід від продажу 3642 простих іменних акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ», номінальною вартістю 43,00 грн. кожна, склав 156606,00 грн., а витрати на їх придбання становили 168478,00 грн. У результаті проведеного позивачем розрахунку виникло від'ємне значення об'єкта оподаткування - інвестиційний збиток у сумі 12025,00 грн.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб позивачем за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт від 20.07.2011 року № 5/17-2257107167.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.9.6. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого завищено витрати на суму 149883,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000061710 від 28 липня 2011 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2010 рік у сумі 20701,65 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п.1.9. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дивідендом є платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав на користь їх власника у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента. У свою чергу, відповідно до п.п.1.28.3. п.1.28. ст.1 цього ж Закону, реінвестиція - це господарська операція, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Відповідно до п.1.2. ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з п.п.4.2.13. п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу (як складової загального річного оподатковуваного доходу) включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.4.3.3. та 4.3.17. ст.4 цього Закону.

За п.п.4.3.17. п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, нараховані на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів.

З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами акціонерів АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» від 29 березня 1996 року (Протокол № 4) було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок нарахованих акціонерам дивідендів шляхом збільшення з 2,00 грн. до 10,00 грн. номінальної вартості одиниці раніше випущених акцій (Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 134.1.96, видане Київським міським фінансовим управлінням 23 вересня 1996 року).

Загальними зборами акціонерів АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» від 03 квітня 2008 року (Протокол № 22) було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок нарахованих акціонерам дивідендів шляхом збільшення номінальної вартості одиниці раніше випущених акцій з 10,00 грн. до 43,00 грн. (Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 104/10/1/2008, видане Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській обл. 29 липня 2008 року).

Згідно з довідкою ПрАТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» від 19 квітня 2011 року № 05/04 загальна сума нарахованих позивачу дивідендів, які були реінвестовані ним в додатково випущені АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» акції, склала 123466,00 грн.

Відповідно до п.п.9.6.1. п.9.6. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Згідно з п.п.9.6.2. п.9.6. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

При цьому придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем обґрунтовано віднесено до складу витрат на придбання додатково випущених (шляхом збільшення номінальної вартості існуючих) акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» та врахування ним при обчисленні інвестиційного прибутку 123466,00 грн. власних коштів у вигляді реінвестованих дивідендів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, податковим органом не були враховані у складі витрат 26570,00 грн. вартості 2657 акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ», придбаних позивачем за готівку у фізичних осіб на підставі укладених з ними у 2002 - 2006 роках договорів купівлі-продажу, у зв'язку з тим, що позивач не надав касових чи інших розрахункових документів, які б підтверджували сплату ним грошових коштів.

Згідно з ч.1 ст.1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть здійснюватись у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному чи паперовому вигляді.

При цьому під розрахунковим документом відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.1.2. Глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, розуміється документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до преамбули та п.1.2. Глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, це Положення визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України лише підприємствами (підприємцями), а саме: операцій підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу, з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій).

З матеріалів справи вбачається, що 2657 акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» загальною вартістю 26570,00 грн. були придбані позивачем як фізичною особою (громадянкою України) на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів, укладених з їх власниками -фізичними особами (громадянами України) у період з 24 квітня 2002 року по 25 грудня 2006 року, і розрахунки між сторонами - не суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) - здійснювалися готівкою в день укладення цих договорів.

Згідно з Випискою № 1655 з реєстру власників іменних цінних паперів, складена 28 липня 2010 року уповноваженим на ведення такого реєстру реєстратором -ТОВ «КОМЕКС-ФІНАНС», проведено за особовим рахунком позивача у період з 30 травня 2000 року по 28 липня 2010 року операції з реєстрації договорів купівлі-продажу та переходів прав власності на 2657 акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» до покупця (позивача).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2011 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

...

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач: О.В. Вербицька

Судді: Н.Є. Маринчак, О.В. Муравйов.

Інформація про документ
Дата ухвалення
25.02.2014
ПІБ судді:
Вербицька О.В.
Реєстраційний № рішення
2а-14098/11/2670
Резолютивна частина
Касаційну скаргу ДПІ відхилено.
Подальше оскарження
Станом на 10.07.2017 року не оскаржувалось.