Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.07.2015 у справі № 2а-14101/11/2670
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2015 року м. Київ К/9991/37645/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів: Ланченко Л.В. Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012

у справі № 2а-14101/11/2670

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

...

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 28.07.2011 № 0000031710.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 4.3.17 п. 4.3 ст. 4, п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-V, ст.ст. 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 в податковій декларації за 2010 рік відображено витрати на придбання 2432 простих іменних акцій Акціонерного товариства відкритого типу по будівництву, реконструкції і ремонту «РЕКОНСТРУКЦІЯ» в сумі 116496 грн. та дохід в сумі 104576 грн., отриманий від продажу таких інвестиційних активів, в тому числі за рахунок реінвестицій дивідендів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 28.07.2011 № 0000031710 грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 12336,9 грн. за основним платежем слугували висновки камеральної перевірки за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, викладені в акті від 20.07.2011 № 6/17-2898303877, про порушення п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-VI.

В обґрунтування вчинення позивачем порушення вказаної норми закону податковий орган виходить з того, що при обчисленні інвестиційного прибутку слід виходити з вартості витрат, понесених у зв'язку з придбанням інвестиційного активу, станом на момент набуття права на такий актив. Відповідач вважає, що збільшення статутного капіталу підприємства шляхом випуску нових акцій або збільшення номінальної вартості акцій не має наслідком збільшення показника витрат, понесених у зв'язку з придбанням інвестиційних активів.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI (далі - Закон № 514-VI) акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Вказаним положенням кореспондують положення ч. 1 ст. 152 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII.

Зі змісту ч. 1 ст. 155 Цивільного кодексу України, п. 19 ч. 1 ст. 2 Закону № 514-VI випливає, що статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 514-VI статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Враховуючи викладене, статутний капітал акціонерного товариства може бути збільшений шляхом підвищення номінальної вартості акцій або випуску додаткових акцій існуючої номінальної вартості.

Зі змісту абз. 1, 2 ч. 1 ст. 30 Закону № 514-VI випливає, що дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу виключно грошовими коштами.

Законодавством передбачено можливість проведення реінвестиції - здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Відповідно до п. 1.2. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-VI (далі - Закону № 889-VI) дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з п.п. 4.2.13. п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-VI до складу загального місячного оподатковуваного доходу (як складової загального річного оподатковуваного доходу) включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.4.3.3. та 4.3.17. ст.4 цього Закону.

Відповідно до п.п. 4.3.17. п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-VI до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, нараховані на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів.

Згідно з абз. 1 п.п. 9.6.2. п. 9.6. ст. 9 Закону № 889-VI інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Відповідно до абз. 6 п.п. 9.6.2. п. 9.6. ст. 9 Закону № 889-VI придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Враховуючи викладене, грошові кошти платника податку у вигляді нарахованих дивідендів в рахунок оплати додатково випущених акціонерним товариством акцій, зокрема шляхом збільшення номінальної вартості одиниці раніше випущених акцій, що збільшує розмір статутного фонду, слід розглядати як внесок платником податку коштів до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Своєю чергою, операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на емітовані ним корпоративні права є операцією з придбання інвестиційного активу.

При цьому витрати, понесені платником у зв'язку з таким придбанням повинні враховуватись при обчисленні інвестиційного прибутку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, загальними зборами акціонерів АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» 29.03.1996 (Протокол № 4) прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства шляхом збільшення номінальної вартості акцій.

Загальними зборами акціонерів АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» 03.04.2008 року (Протокол № 22) прийнято рішення щодо збільшення статутного капіталу товариства за рахунок нарахованих акціонерам дивідендів шляхом збільшення номінальної вартості одиниці раніше випущених акцій з 10 грн. до 43 грн.

Згідно з довідкою ПрАТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» від 19.04.011 № 08/04 загальна сума нарахованих позивачу дивідендів, які були реінвестовані ним в додатково випущені АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» акції, становить 80256 грн.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем обґрунтовано віднесено до складу витрат на придбання інвестиційного активу вартість додатково випущених (шляхом збільшення номінальної вартості існуючих) акцій АТВТ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» та враховано вказаний показник витрат при обчисленні інвестиційного прибутку активів.

Судами дотримано норми матеріального та процесуального права та надано правову оцінку встановленим обставинам. Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

...

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Н.Г. Пилипчук

Судді: Л.В. Ланченко, Ю.І. Цвіркун.

Інформація про документ
Дата ухвалення
20.07.2015
ПІБ судді:
Пилипчук Н.Г.
Реєстраційний № рішення
2а-14101/11/2670
Резолютивна частина
Касаційна скарга ДПІ залишена без задоволення.
Подальше оскарження
Станом на 10.07.2017 року не оскаржувалось.