Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Постанова Верховного суду України від 17.11.2015 у справі № 21-277а15
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...
Державний герб України

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Волкова О.Ф.,

суддів: Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., –

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Салді-сервіс» (далі – Товариство)

до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі – ДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

...

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 1 липня 2011 року №№ 0000932300, 0000942300/0.

На обґрунтування позову Товариство вказало на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, а саме пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оприбуткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 334/94-ВР), підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 168/97-ВР).

Суди встановили, що Товариство є юридичною особою, що зареєстрована 26 лютого 2005 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

У грудні 2010 року між позивачем та приватним підприємством (далі – ПП) «УПТК-Агро» укладено усний правочин про купівлю-продаж 4410 кв. м тканини ПВХ на суму 250 000 грн, на виконання якого 9 грудня 2010 року між Товариством та ПП «УПТК-Агро» складено рахунок-фактуру № 1342 та податкову накладну № 172 на суму 250 000 грн. Крім того, між позивачем та ПП «УПТК-Агро» підписано видаткову накладну від 13 січня 2011 року № 172 на суму 250 000 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 9 грудня 2010 року № 2470 Товариство перерахувало кошти ПП «УПТК-Агро» у сумі 250 000 грн.

У червні 2011 року посадові особи ДПІ на підставі постанови старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області від 7 квітня 2011 року (далі – постанова слідчого) провели позапланову документальну виїзну перевірку Товариства щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «УПТК-Агро» за період з 1 листопада по 31 грудня 2010 року, про що складено акт від 14 червня 2011 року № 744/23-2/33415524 (далі – Акт).

Як убачається з Акта, за результатами перевірки господарських взаємовідносин між позивачем та ПП «УПТК-Агро» податковий орган дійшов висновку, що укладений між цими підприємствами правочин щодо купівлі-продажу 4410 кв. м тканини ПВХ є нікчемним.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на даних постанови слідчого в кримінальній справі № Я-110098, яка порушена за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України по факту придбання суб'єктів підприємницької діяльності ПП «УПТК-Агро» та ПП «Планета послуг» з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику шкоду державі.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 2 грудня 2011 року позов задовольнив виходячи з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), сплачені ним у складі ціни придбання товарів, які підтверджені видатковою накладною від 13 січня 2011 року № 172, договором підряду від 25 січня 2011 року № 25/01/11-1 по виготовленню та встановленню повітряопорної конструкції розміром 30 х 45 х 10 м та спортивного майданчика для пляжного футболу, додатками №№ 1, 2 до договору підряду від 25 січня 2011 року № 25/01/11-1, актами здачі-приймання робіт від 23 березня 2011 року №№ 4, 5, видатковою накладною від 23 березня 2011 року № 4, калькуляціями вартості виробництва продукції №№ 8, 9, а також звітом про відкриття центру пляжного футболу.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5 листопада 2014 року, рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове – про відмову в задоволенні позову.

Залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції, касаційний суд погодився з його висновком, що первинні документи, виписані на оформлення господарських операцій Товариства та ПП «УПТК-Агро», не мають значення первинних документів та не можуть підтверджувати правомірність формування податкового кредиту з огляду на встановлення вироком Шевченківського районного суду міста Чернівців від 8 грудня 2011 року факту фіктивності господарської діяльності ПП «УПТК-Агро».

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Товариство, посилаючись на неоднакове застосування пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (далі – ПК), просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 5 листопада 2014 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права позивач надав рішення Вищого адміністративного суду України від 3 та 5 березня 2015 року (№№ К/800/52118/14, К/800/40720/13 відповідно), у яких цей суд зазначив, що особливий порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, передбачений пунктом 86.9 статті 86 ПК, поширюється на всі випадки, коли проведення податкової перевірки було призначено відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Якщо грошове зобов'язання розраховується податковим органом за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 цієї статті). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 статті 86 ПК).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що відсутність відповідного рішення суду в кримінальній справі не дає підстав органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи.

Водночас на момент розгляду зазначеної справи в суді апеляційної інстанції набрав законної сили вирок Шевченківського районного суду міста Чернівців від 8 грудня 2011 року, яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності ПП «УПТК-Агро». І ця обставина не могла бути не врахована судом апеляційної інстанції, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Вищезазначене, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, дає підстави для висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, та виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

За таких обставин висновок касаційного суду у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому в задоволенні заяви Товариства слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

...

постановила:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Салді-сервіс» відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. Волков

Судді: М.І. Гриців О.А. Коротких О.В. Кривенда В.В. Кривенко В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко І.Л. Самсін О.О. Терлецький

Інформація про документ
Дата ухвалення
17.11.2015
ПІБ судді:
Волков О.Ф.
Реєстраційний № рішення
21-277а15
Резолютивна частина
у задоволенні заяви Товариства відмовлено