Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Постанова Верховного суду України від 09.02.2016 у справі № 21-5864а15
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...
Державний герб України

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Волкова О.Ф.,

суддів: Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., –

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» (далі – Товариство)

до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (правонаступник державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України; далі – ДПІ),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: приватне підприємство (далі – ПП) «Фірма «Володар», товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Будівельна компанія «Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані»,

про визнання дій протиправними, скасування наказу про проведення перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень,

...

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 2 листопада 2012 року №№ 0011592208, 0011602208, наказ ДПІ від 15 жовтня 2012 року № 1560 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки» (далі – наказ № 1560), визнати неправомірними дії ДПІ щодо визнання в акті перевірки від 22 жовтня 2012 року № 879/22-08/31405650 правочинів нікчемними.

На обґрунтування позову послалось на те, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, а тому винесений наказ є протиправним, відповідно, і сама перевірка проведена протиправно. Взаємовідносини позивача з його контрагентами є реальними, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Суди встановили, що відповідач на підставі наказу № 1560, виданого відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 79 Податкового кодексу України (далі – ПК), провів документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства у відносинах з ПП «Фірма Володар», ТОВ «Будівельна компанія «Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані» за період з 1 січня 2009 року по 30 червня 2012 року.

За результатами перевірки ДПІ склала акт від 22 жовтня 2012 року № 879/22-08/31405650 (далі – Акт) та винесла податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2012 року: № 0011592208, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 20 930 грн, з яких 16 744 грн – основний платіж та 4186 грн – фінансові санкції; № 0011602208, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12 193 грн, з яких 9754 грн – основний платіж та 2439 грн – фінансові санкції.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 13 червня 2013 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 січня 2014 року рішення суду першої інстанцій скасував та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 лютого 2015 року постанови окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2013 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 5 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2015 року, позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 серпня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, Товариство з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), звернулось із заявою про його перегляд Верховним Судом України, у якій просить ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 серпня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2015 року та постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 5 травня 2015 року скасувати у частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказу № 1560 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

На підтвердження невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права заявник надав постанову Верховного Суду України від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка розглядається, суди, приймаючи рішення, зокрема, про відмову в задоволенні вимоги щодо скасування наказу № 1560, виходили з того, що зміст наказу є достатнім для висновків про фактичну підставу для проведення відповідної перевірки, а оцінку процедурним порушенням, які вчинені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, суд може надати під час розгляду питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами відповідної перевірки.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вже вирішувала спори цієї категорії. Так, у постанові, на яку посилається у своїй заяві Товариство, міститься правовий висновок, відповідно до якого «право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім.

Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.

<…>

Підсумовуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої».

У справі, яка розглядається, суди встановили, що в Акті зазначено, що Товариство проінформовано про проведення перевірки повідомленням від 15 жовтня 2012 року № 524/22-08, яке разом з копією наказу № 1560 направлено рекомендованим листом від 15 жовтня 2012 року, однак доказів направлення та отримання позивачем вказаних документів суду не надано.

Оскільки судові рішення у справі, що розглядається, не відповідають правовому висновку, висловленому у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), то заяву Товариства слід задовольнити, а рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказу № 1560 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

...

постановила:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» задовольнити.

Ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 серпня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2015 року та постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 5 травня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування наказу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України від 15 жовтня 2012 року № 1560 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки» скасувати.

Позов у цій частині задовольнити.

Скасувати наказ державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України від 15 жовтня 2012 року № 1560 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки».

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. Волков

Судді: М.І. Гриців О.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький

Інформація про документ
Дата ухвалення
09.02.2016
ПІБ судді:
Волков О.Ф.
Реєстраційний № рішення
21-5864а15
Резолютивна частина
заяву про перегляд справи Верховним судом України