Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Постанова Верховного суду України від 06.12.2016 у справі № 21-2240а16
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...
Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Волкова О.Ф.,

суддів: Гриціва М.І., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л.,

при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представників:

державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – ДПІ) – Литвиненка С.С., Павловича Д.М.,

товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Катех-Енерго» – Багрія В.І., –

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТОВ «Катех-Енерго» до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

...

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року ТОВ «Катех-Енерго» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 28 вересня 2012 року № 0003332250 та № 0003342250 (далі – рішення №№ 0003332250, 0003342250 відповідно)

На обґрунтування позову ТОВ «Катех-Енерго» зазначило, що висновки, викладені в акті перевірки від 14 вересня 2012 року № 285/22-50/21621203 (далі – Акт) ТОВ «Катех-Енерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «БК «Арміс», ТОВ «Міріс», ТОВ «БКК «Інтермарр», ТОВ «КГ «СВ», ТОВ «Томкет Груп», ТОВ «Технолоджі Груп», приватним підприємством (далі – ПП) «Сіті Будком» («Нетелко Буддім-СТ»), ТОВ «Добробут 05», ТОВ «УА Реалті» за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, зроблені із порушенням вимог чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового, господарського та цивільного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Суди встановили, що контролюючий орган на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статей 81, 82 Податкового кодексу України (далі – ПК) та у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого відділу податкової міліції ДПІ від 5 січня 2012 року в кримінальній справі № 13-8373 провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Катех-Енерго», за результатами якої складено Акт.

На підставі Акта ДПІ прийняла рішення № 0003332250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 372 295 грн (343 753 грн – основний платіж, 28 542 грн – штрафні (фінансові) санкції), та рішення № 0003342250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 306 317 грн 75 коп. (283 484 грн – основний платіж, 22 833 грн 75 коп. – штрафні (фінансові) санкції).

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 30 листопада 2012 року, яка залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 9 липня 2015 року, позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд касаційної інстанції, погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, виходив із того, що матеріали позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Враховуючи те, що на момент складання оскаржуваних актів індивідуальної дії у ДПІ не було відомостей щодо прийняття судом рішення у кримінальній справі, в рамках якої призначено розглядувану перевірку ТОВ «Катех-Енерго», податкові рішення №№ 0003332250, 0003342250 визнано протиправними та скасовано.

Не погоджуючись з рішенням Вищого адміністративного суду України, ДПІ звернулась із заявою про його перегляд з підстав, установлених пунктами 1, 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), посилаючись на неоднакове застосування пункту 198.6 статті 198 ПК, статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV), пунктів 1, 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 1 листопада 2011 року № 1379 (далі – Порядок), пункту 86.9 статті 86 ПК. У заяві просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 липня 2015 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Катех-Енерго» відмовити.

На обґрунтування заяви додано рішення Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2014 року у справі № К/800/54125/13 та постанови Верховного Суду України від 5 березня 2012 року, 22 вересня 2015 року, 22 березня 2016 року (№№ 21-421а11, 21-887а15, 21-170а16 відповідно).

Заслухавши пояснення представників ДПІ і ТОВ «Катех-Енерго», перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ДПІ не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У рішенні Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2014 року цей суд, вказуючи на правомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень, виходив із того, що під час допиту як свідків засновника, головного бухгалтера та директора ТОВ «Еліре» [з попередженням про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань, дачу завідомо неправдивих показань, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України (далі – КК)] вказані особи зазначили, що жодного відношення до ТОВ «Еліре» не мали. Таким чином, первинні документи від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності суб'єкта господарювання, не можна вважати належними доказами реального виконання спірних господарських операцій.

Натомість у справі, що розглядається, суди встановили, що на момент складання рішень №№ 0003332250, 0003342250 у ДПІ не було відомостей щодо прийняття судом рішення у кримінальній справі, в рамках якої призначено перевірку ТОВ «Катех-Енерго».

Таким чином, правовідносини у справі, що розглядається, відмінні від правовідносин у справі, на рішення в якій послався заявник, обґрунтовуючи наведені у заяві доводи. Тому заява не містить підстав, що вказують на наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Пунктом 5 частини першої статті 237 КАС передбачено, що підставою для перегляду Верховним Судом України судових рішень є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Проаналізувавши долучені до заяви постанови Верховного Суду України, можна дійти висновку, що вони були ухвалені за різних фактичних обставин справ. Адже в них суди попередніх інстанцій встановили: факт порушення кримінальної справи відносно контрагентів, службових осіб ТОВ «ДК Ельбрус» (справа № 21-170а16); ТОВ «Фенстер-Омега» і ТОВ «Любомир-1» (контрагенти) були зареєстровані на осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств (справа № 21-421а11); директора ТОВ «Торенія» (контрагента) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205 КК, проте з нереабілітуючих підстав звільнено від кримінальної відповідальності (справа № 21-887а15).

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIIІ «Про судоустрій і статус суддів» та статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

...

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. Волков

Судді: М.І. Гриців О.В. Кривенда О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін

Інформація про документ
Дата ухвалення
06.12.2016
ПІБ судді:
Волков О.Ф.
Реєстраційний № рішення
21-2240а16