Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Постанова Верховного суду України від 05.04.2016 у справі № 21-4055а15
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Маринченка В.Л.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,

при секретарі судового засідання Шатило Р.П.,

за участю представника відповідача – Павловича Д.М., –

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕКС-ВУД» (далі – Товариство)

до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві; далі – ДПІ)

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

...

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо зміни показників податкової звітності в інформаційній системі «Податковий блок» – «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (далі – ІС «Податковий блок») на підставі акта від 29 липня 2014 року № 1696/26-59-22-08/38779902 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «САНТЕКС-ВУД» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 по 31 червня 2014 року» (далі – Акт); зобов'язати відновити показники податкової звітності Товариства за вказаний період.

На обґрунтування позову Товариство зазначило, що самостійна зміна відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в ІС «Податковий блок» на підставі Акта, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує його права та інтереси.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 3 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 червня 2015 року у відкритті касаційного провадження відмовив.

Суди виходили з того, що оскільки перевірка Товариства не здійснювалася, а за наслідками зустрічної звірки хоча і було складено Акт, проте податкові повідомлення-рішення не приймалися і, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувалися, то самостійна зміна відповідачем задекларованих Товариством показників податкових зобов'язань і податкового кредиту в ІС «Податковий блок» порушує його права та законні інтереси.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ДПІ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, просить скасувати усі рішення у справі та прийняти нове – про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування заяви ДПІ послалася на ухвали Вищого адміністративного суду України: від 8 квітня 2014 року (№ К/800/50509/13, К/800/50512/13), в якій касаційний суд зазначив, що самі акти не порушують права, свободи чи інтереси позивача, оскільки є різновидом податкової інформації, на підставі якої не може бути прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань; від 1 липня 2014 року (№ К/800/10128/14), в якій суд касаційної інстанції, погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, вказав, що дії податкового органу щодо внесення до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної звірки позивача, є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій, а отже, такі дії не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків, оскільки коригування даних податкових зобов'язань та кредиту не проводилися.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі – ПК).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

За правилами підпункту 71.1 статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Суди встановили, що ДПІ склала Акт, на підставі висновків якого податкові повідомлення-рішення не виносились, проте відповідач вніс додаткові дані до інформації про Товариство в ІС «Податковий блок».

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, яка надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 9 грудня 2014 року і 17 листопада 2015 року (№№ 21-511а14, 21-2944а15 відповідно).

Оскільки у справі, що розглядається, суди неправильно застосували норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України скасовує всі рішення у справі та ухвалює нове – про відмову у задоволенні позову.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

...

п о с т а н о в и л а:

Заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 3 листопада 2014 року, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.Л. Маринченко

Судді: О.В. Волков М.І. Гриців О.А. Коротких О.В. Кривенда П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін О.О. Терлецький

Інформація про документ
Дата ухвалення
05.04.2016
ПІБ судді:
Маринченко В.Л.
Реєстраційний № рішення
21-4055а15
Резолютивна частина
Заява контролюючого органу – задоволена. Рішення судів першої, апеляційної та касаційних інстанцій – скасовані; у задоволенні позову платника податків – відмовлено.