Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Постанова Верховного суду України від 03.02.2016 у справі № 21-4265а15
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Панталієнка П.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., –

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Креалтрейд»

до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (в подальшому реорганізовано в державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві; далі – ДПІ)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

...

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ТОВ «Креалтрейд» звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії ДПІ щодо складання акта від 30 липня 2014 року № 2101/26-55-22-07/38441779 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд» (податковий номер 38441779) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року» (далі – Акт про неможливість проведення зустрічної звірки) ; - зобов'язати ДПІ вилучити з Бази даних Податковий блок – «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» (далі – Інформаційна система) дані, які вносились за результатами складання звірки згідно з Актом про неможливість проведення зустрічної звірки.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідач допустив порушення положень Податкового кодексу України (далі – ПК), Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня

2011 року № 236 під час складання Акта про неможливість проведення зустрічної звірки, а саме протиправно зафіксував висновки про відсутність реальних господарських операцій під час проведення зустрічної звірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 23 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року, позовні вимоги задовольнив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 8 квітня 2015 року скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними дій ДПІ зі складання Акта про неможливість проведення зустрічної звірки, в задоволенні позову в цій частині відмовив. В іншій частині судові рішення залишив без змін.

Ухвалюючи таке рішення, суд касаційної інстанції виходив із того, що дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки та складанню відповідного акта є лише способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, що не порушує права платника.

Крім того, зазначив, що за наслідками здійснення відповідних заходів щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Креалтрейд» податкові повідомлення-рішення не приймались, а податкові зобов'язання, відповідно, не узгоджувались, тому відповідач безпідставно відкоригував показники відповідної податкової звітності позивача.

26 серпня 2015 року ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд вказаної постанови суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС). У своїй заяві просить скасувати рішення судів усіх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 липня 2015 року (справа № 813/8788/13-а (876/2946/14), К/800/15407/15), яка, на думку ДПІ, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 71, пункту 73.5 статті 73 та статті 74 та ПК, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У цій справі суд касаційної інстанції погодився із висновком апеляційного суду про відмову в позові з огляду на те, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» – «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вже вирішувала питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у спорах цієї категорії. Зокрема, у постановах від 3 листопада та 1 грудня 2015 року (справи №№ 21-99а15, 21-3133а15 відповідно) міститься правовий висновок, відповідно до якого відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інформаційної системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ внесла зміни до Інформаційної системи щодо показників податкової звітності позивача. При цьому суди встановили, що податкове повідомлення-рішення контролюючий орган не приймав.

За таких обставин, оскільки Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не порушує прав позивача, а внесення до Інформаційної системи змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, то Вищий адміністративний суд України, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині.

Відповідно до вимог частини першої статті 243 КАС суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 237 цього Кодексу.

За правилом підпункту «а» пункту 2 частини другої статті 243 КАС за наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд має право у разі неправильного застосування судом норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, скасувати судове рішення (судові рішення) та ухвалити нове судове рішення.

З урахуванням наведеного, порушення судом касаційної інстанції норми матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій в частині задоволених ними позовних вимог та прийняття нової постанови – про відмову у задоволенні позову ТОВ «Креалтрейд» щодо зобов'язання ДПІ відновити попередні дані в зазначеній електронній базі.

Керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

...

п о с т а н о в и л а:

Заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2014 року ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року та постанову Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2015 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та відмовити в позові в цій частині.

У решті рішення судів залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий П.В. Панталієнко

Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.В. Кривенда В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький

Інформація про документ
Дата ухвалення
03.02.2016
ПІБ судді:
Панталієнко П.В.
Реєстраційний № рішення
21-4265а15
Резолютивна частина
Заява контролюючого органу задоволена частково; рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій скасовані в частині задоволених позовних вимог.