Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Постанова Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 21-203а15
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
...
Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Самсіна І.Л.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В.,  Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЛЕНСІНГ»

до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ)

про визнання дій протиправними,

...

в с т а н о в и л а:

ТОВ «ЛЕНСІНГ» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ, в якому просило:

- визнати протиправними дії щодо складання ДПІ акта про неможливість проведення зустрічної звірки від 27 червня 2014 року № 1515/26-59-22-12/39071896 (далі - Акт);

- визнати протиправними дії ДПІ щодо коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «ЛЕНСІНГ» в автоматизованій системі (далі - АС) «Податковий блок» на підставі Акта;

- зобов'язати ДПІ відновити показники податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «ЛЕНСІНГ» в АС «Податковий блок» за травень 2014 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ДПІ здійснила заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛЕНСІНГ», за результатами якої склала Акт щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 по 31 травня 2014 року.

Відповідно до висновків Акта звіркою встановлено порушення ТОВ «ЛЕНСІНГ» вимог статті 93 Цивільного кодексу України, статей 1, 9, 19 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підпункту 16.1.11 пункту 16.1 статті 16, пункту 45.2 статті 45, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), у зв'язку з чим задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за травень 2014 року підтвердити неможливо.

За результатами перевірки ДПІ зробила висновок про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ЛЕНСІНГ» здійснювалась поза межами правового поля, що, у свою чергу, свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності товариством, фінансово-господарські взаємовідносини між підприємством та контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Не погоджуючись із діями та висновками ДПІ, ТОВ «ЛЕНСІНГ» звернулося до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 17 жовтня 2014 року визнав протиправними дії ДПІ щодо коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «ЛЕНСІНГ» в АС «Податковий блок» на підставі Акта, зобов'язав ДПІ відновити показники податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «ЛЕНСІНГ» в АС «Податковий блок» за травень 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 грудня 2014 року залишив без змін постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 грудня 2014 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року.

Не погоджуючись із постановою касаційного суду, ДПІ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України положень ПК.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 липня 2014 року (справа № К/800/5882/13), яка, на думку ДПІ, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У наданому рішенні касаційний суд зазначив, що дії з проведення зустрічної звірки та з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки актів не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю. Дії з проведення зустрічних звірок платника та зі складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього жодних обов'язків.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом положень ПК, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Як установили суди, викладені в Акті висновки є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків, і, відповідно, Акт не порушує прав ТОВ «ЛЕНСІНГ».

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, яка не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи зазначене, виключення з бази даних інформації, внесеної на підставі Акта, є необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 9 грудня 2014 року (справа № 21-511а14).

Оскільки у справі, що переглядається, суди неправильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, що призвело до неправильного вирішення спору, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини другої статті 243 КАС необхідно скасувати судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

...

п о с т а н о в и л а:

Заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30 грудня 2014 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.Л. Самсін

Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. Коротких В.В. Кривенко О.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький

Інформація про документ
Дата ухвалення
11.11.2015
ПІБ судді:
Самсін І.Л.
Реєстраційний № рішення
21-203а15
Резолютивна частина
Заяву контролюючого органу було задоволено; рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій – скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог платника податків.