Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Стаття 267. Транспортний податок
Редакції документа
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
Питання/Тема
Чи оподатковується в 2015 році легковий автомобіль, який викрадено?
...

...

Проблему оподаткування викрадених легкових автомобілів було вирішено змінами до Податкового кодексу, які набрали чинності з 01 січня 2016 року, шляхом закріплення відповідних положень у підпункті 267.6.8. пункту 267.6 статті 267 кодексу. Проте в 2015 році в ПК України була відсутня норма, яка б дозволила справедливо звільнити від оподаткування транспортний засіб, який незаконно вибув з володіння платника податку. Проте, незважаючи на відсутність прямої вказівки закону, вважаємо, що законодавство на рівні загальних норм та принципів дозволяє не оподатковувати викрадені автомобілі.

Позиція ДФС

Платниками транспортного податку визначено фізичних та юридичних осіб, що є власниками зареєстрованих згідно з чинним законодавством легкових автомобілів. Зареєстрований легковий автомобіль, який є об'єктом оподаткування згідно підпункту 267.2.1 ПК України, тобто використовувався до 5 років і має об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., у разі його викрадення фактично продовжує мати всі ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком. При цьому, ст. 267 ПК України не врегульовано питання про звільнення від оподаткування легкових автомобілів, які перебувають у розшуку у зв'язку з їх викраденням.

Таким чином, необхідно зазначити, що якщо викрадений легковий автомобіль, що використовувався до 5 років з об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., не знято з реєстрації в органах внутрішніх справ (тобто він і надалі обліковується у власності платнику податку) , то такий платник зобов'язаний сплачувати транспортний податок.

Отже, у випадку викрадення автомобіля, що є об'єктом оподаткування транспортним податком, платнику необхідно звернутись до органів Державтоінспекції для зняття такого транспортного засобу з реєстрації, щоб уникнути сплати транспортного податку за автомобіль, яким власник фактично не може володіти та користуватися.

Позиція платників податку, підкріплена судовою практикою (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2015 у справі № 826/19317/15; постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 у справі № 820/12051/15; постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 у справі № 802/3681/15-а).

Транспортний податок є різновидом податку на майно, який встановлюється для власників такого майна (транспортних засобів) або осіб, що використовують його на відповідній правовій підставі.

Необхідно зауважити, що норми ПК України про оподаткування конкретним податком не можуть суперечити нормам загальної частини цього ж Кодексу. У зв'язку із цим для правильного вирішення спірного питання підлягають дослідженню загальні положення ПК України, а також вимоги інших нормативно-правових актів.

Відповідно до визначення ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно вимог ст.22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Тобто, ознаками платника податку є дотримання всіх або принаймні однієї правомочності, що становлять зміст права власності: володіння та/або користування та/або розпорядження (довірча власність).

Відповідно до вимог ст.ст.316-321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складають права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на розсуд власника, якщо такі дії не суперечать закону. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власність зобов'язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні інакше як у випадках і в порядку, встановлених законом. Вказані норми фактично розкривають та деталізують зміст ст.41 Конституції України.

З вищезазначених вимог основного акту цивільного законодавства вбачається, що обов'язок власника сплачувати податок на майно (власність зобов'язує) кореспондується з можливістю такого власника володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном.

Згідно вимог ст.267 ПК України платником транспортного податку є особа, за якою зареєстровано транспортний засіб (ПК України), тобто - власник майна, який має можливість ним володіти, користуватися та розпоряджатися (ЦК України). Об'єкт оподаткування - автомобіль, який використовується до 5-ти років, та який має об'єм двигуна понад 3000 см3 (ПК України), тобто - майно, володіння, користування та розпорядження яким здійснює власник відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ЦК України).

Таким чином, визначальним, як для вимог ПК України, так і ЦК України, є встановлення обставин, які б, зокрема, встановлювали обов'язок власника нести тягар утримання майна, в даному випадку сплачувати податок за це майно. Вбачається, що у разі протиправного вибуття майна з володіння власника у останнього припиняється обов'язок і щодо утримання цього майна аж до моменту його повернення власнику.

При цьому, посилання на норми ЦК України є правомірним та не суперечить вимогам ч.2 ст.1 ЦК України про незастосування до податкових відносин цивільного законодавства, оскільки в даному випадку йдеться про визначення критеріїв суб'єкта та об'єкта оподаткування, які, в свою чергу, встановлені Податковим кодексом України на підставі актів цивільного законодавства.

Дана позиція підтверджується також системним аналізом положень постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 «Про затвердження порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

Так, згідно вимог чинного законодавства України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. В окремих випадках момент набуття права власності пов'язується з державною реєстрацією (нерухоме майно) . В інших випадках, як правило, моментом набуття права власності є передання особі майна.

Щодо договорів, внаслідок яких набувається/припиняється право власності на транспортні засоби, законодавством не встановлено будь-яких додаткових вимог, з яким пов'язується набуття/припинення права власності.

Водночас, вищезазначеним Порядком передбачена обов'язкова державна реєстрація транспортних засобів, без якої експлуатація таких транспортних засобів заборонена (абз.2 п.7). Так, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) цих транспортних засобів.

Таким чином, державній реєстрації підлягає майнове право особи - власника транспортного засобу, та згідно вищенаведених вимог Порядку реєстрації є обов'язковим. Проте, факт державної реєстрації сам по собі не може бути підставою для покладання на власника зареєстрованого за ним майна обов'язку сплати податків, якщо вказане майно вибуло з володіння власника внаслідок викрадення, оскільки таке твердження суперечило б цілям, які переслідувала держава, встановлюючи обов'язковість державної реєстрації транспортних засобів.

Зокрема, мета з якою здійснюється державна реєстрація транспортних засобів визначена у п.3 вищезазначеного Порядку, а саме: здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів; дотримання законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) ; використання транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану; ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Таким чином, державна реєстрація транспортного засобу хоча і використовується для вимог податкового законодавства, оскільки відповідно до даних, внесених до реєстру, визначаються платники транспортного податку, разом з тим не може бути визначальною для покладення обов'язку сплати податку особами, які внаслідок вчинених стосовно них злочинних дій позбавлені правомочностей (володіння, користування, розпорядження) власника майна, яке є об'єктом оподаткування.

Більше того, інші положення Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів не тільки не зобов'язують власників зняти з обліку викрадені у них транспортні засоби, але й фактично унеможливлюють такі дії.

Так, відповідно до п.40 вищезазначеного Порядку (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника тощо. Такий огляд оформляється відповідним актом, засвідчується підписом посадової особи, що скріплюється печаткою підрозділів Державтоінспекції.

Згідно положень п.45 вищезазначеного Порядку зняття з обліку транспортних засобів без їх огляду уповноваженою особою Державтоінспекції можливе лише внаслідок вибракування (знищення) цих транспортних засобів. В такому випадку до підрозділів Державтоінспекції здаються номерні знаки та реєстраційні документи на такий транспортний засіб.

Таким чином, є очевидним, що особа внаслідок викрадення у неї транспортного засобу позбавлена можливості виконати вимоги Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та надати підрозділу Державтоінспекції автомобіль та номерні знаки на нього.

За таких обставин, зважаючи на системний аналіз вищевикладених вимог законодавства України, вбачається, що платником податку на майно має бути власник цього майна, який має можливість в повному обсязі реалізувати своє право власності. Використання законодавцем в нормі ПК України терміну «зареєстроване право власності» не змінює даної обставини, а лише є наслідком того, що дані про об'єкти оподаткування, які відповідають критеріям, встановленим ПК України, беруться податковими органами з відомостей, сформованих за допомогою реєстру зареєстрованих транспортних засобів, ведення якого здійснюють органи МВС

Пов'язані питання/Теми
Які особливості встановлення транспортного податку? Чи підлягає транспортний податок сплаті у 2015 році?З якого моменту визначається п’ятирічний період використання легкового автомобіля, який є об’єктом оподаткування транспортним податком? Які особливості сплати транспортного податку у випадку, якщо автомобіль, що є об’єктом оподаткування, досяг п’ятирічного терміну використання під час базового податкового року?Чи є законним податкове повідомлення-рішення про сплату транспортного податку, надіслане (вручене) фізичній особі-власнику легкового автомобіля контролюючим органом після 1 липня базового податкового року?З якого моменту сплачується транспортний податок у разі придбання автомобіля протягом року: з місяця, коли виникло право власності на автомобіль чи з місяця його реєстрації? Яка відповідальність настає за несплату транспортного податку?Чи сплачується транспортний податок з тимчасово ввезених автомобілів?
?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Вхід/Реєстрація
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити