Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Податкова аналітика
Операція зі зміни статті
Термін «операція зі зміни статті» використовується лише у підпункті г) підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 та у підпункті а) підпункту 170.7.4 пункту 170.7 статті 170 ПК України. Операція зі зміни статті є одним із різновидів зміни (корекції) статевої належності. Так, крім власне хірургічного втручання, корекція статевої належності може здійснюватися, наприклад, за допомогою ендокринної терапії[1]. Відповідно до абзацу першого статті 51 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (далі – Закон) на прохання пацієнта відповідно до
...
Косметичне лікування
У ПК України використовується такий термін, як «косметичне лікування». Зокрема, підпунктом а) підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 ПК України встановлюється, що суми коштів, сплачених платником податків на косметичне лікування, не є витратами, які можна включити до податкової знижки. У підпункті (а) пункту 170.7.4 пункту 170.7 статті 170 ПК України зазначено, що благодійна допомога, яка надається резидентами для оплати вартості косметичного лікування, включається до оподаткованого доходу платника податків. Проте ПК України не містить будь-якого визначення поняття «косме
...
Якими податковими пільгами наділені реабілітаційні установи?
Реабілітаційним установам надаються такі податкові пільги: 1. ПДВ 1.1. За підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 ПК України, від ПДВ звільняються операції з постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг. Нагадаємо, що відповідно до аналізу статті 13 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» та пунктів 6, 15 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів діяльності» ліцензію отримують реабілітаційні установи, які надають послуги у сфері освітньої діяльності та
...
Що таке реабілітаційні установи/реабілітаційні центри?
Створення та діяльність реабілітаційних установ передбачено Законом України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (далі – Закон). Відповідно до статті 1 Закону реабілітаційною установою є установа, підприємство, заклад, у тому числі їх відділення, структурні підрозділи, незалежно від форми власності, що здійснює реабілітацію інвалідів і дітей-інвалідів відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації. Реабілітаційні установи надають реабілітаційні послуги, які за статтею 1 Закону визначаються як послуги, спрямовані на відновлення оптимального фізичного, і
...
Допоміжні репродуктивні технології
Процедура застосування допоміжних технологій, а також їхні види встановлюються Порядком застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженим наказом МОЗ України від 09.09.2013 № 787 (далі – Порядок). Допоміжні репродуктивні технології за пунктом 1.2 розділу ІІ Порядку – це методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до перенесення їх у матку пацієнтки здійснюються в умовах іn vitro.
...
Ординатор
У спеціальному законодавстві в освітній сфері використовується термін «клінічний ординатор». Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 61 Закону України «Про вищу освіту» клінічним ординатором є особа, яка має ступінь магістра медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських спеціальностей і навчається з метою поглиблення професійних знань, підвищення рівня компетентності лікаря-спеціаліста. Положення про клінічну ординатуру затверджено чинним на сьогодні наказом МОЗ України від 29.01.1998 № 12 (далі – Положення).
...
Програма державних вибіркових обстежень
Програма державних вибіркових обстежень – це один із методів статистичних спостережень, які проводяться органами державної статистики (частина перша статті 9 Закону України «Про державну статистику» (далі – Закон)). Такі статистичні спостереження проводяться відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України плану державних статистичних спостережень або за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.
...
Геліотерапія
Геліотерапія (сонячні ванни) є різновидом такого виду лікування, як кліматотерапія[1]. [1] Із Наказу МОЗ України від 27 червня 2013 року № 555 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному обструктивному захворюванні легень».
...
Протезно-ортопедичні підприємства
ПК України у статтях 166, 170 оперує таким поняттям, як «протезно-ортопедичні підприємства». Зокрема, відповідно до підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 ПК України до податкової знижки дозволено включати, зокрема, суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загал
...
Протезно-ортопедичні вироби/протезно-ортопедичні пристосування
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321 затверджений Перелік засобів реабілітації для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших категорій населення. За вищезазначеним переліком до протезно-ортопедичних виробів[1] належать: Системи ортезів на хребет: ортези на крижово-клубовий відділ хребта (бандажі грижові); ортези на попереково-крижовий відділ хребта (бандажі, пояси, корсети); ортези на грудний, поперековий і крижовий відділи хребта (корсети); ортези на шийний відділ хребта (головотримачі); ортези на шийний і грудний відділи хребта (коректори постави, реклінато
...
Косметичне протезування
Протезування – це процес оснащення втраченої/відсутньої частини тіла його штучним замінником – протезом. Під косметичним протезуванням у науковій літературі розуміють процес оснащення верхніх кінцівок людини так званими пасивними протезами, які не виконують ніякої активної функції або виконують тільки пасивну функцію утримання. Тобто основним призначенням такого протезу є заповнення косметичного дефекту сегмента[1]. На противагу косметичним протезам виділяють функціонально-косметичні протези та активні протези. Функціонально-косметичні протези дозволяють здійснювати пасивні рухи
...
Cанаторій для ветеранів та інвалідів
Законодавством не передбачено існування або створення окремих санаторіїв (санаторно-курортних закладів) для ветеранів війни та інвалідів. Усі санаторно-курортні заклади є закладами охорони здоров'я, що забезпечують надання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів курортів (лікувальних грязей та озокериту, мінеральних та термальних вод, ропи лиманів та озер, природних комплексів зі сприятливими для лікування умовами тощо) та із застосуванням фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури т
...
Cанаторно-курортне оздоровлення/санаторно-курортне лікування/санаторно-курортні заклади/санаторії
Законодавство України не надає визначення терміна «санаторно-курортне оздоровлення» або «санаторно-курортне лікування». Проте на підставі аналізу статей 16-1 та 67 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», а також статті 22 Закону України «Про курорти» можна дійти висновку, що санаторно-курортним оздоровленням або лікуванням є різновид медично-профілактичної медицини, яка надається санаторно-курортними закладами. Відповідно до пункту 1 Загального положення про санаторно-курортний заклад, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2001 № 805, санаторно-курортний заклад –
...
Які особливості ввезення лікарських засобів, зареєстрованих в Україні?
Про факт ввезення лікарських засобів на територію України орган доходів і зборів повідомляє Держлікслужбу України, яка здійснює наступний етап контролю ліків для можливості їх подальшої реалізації на митній території України. Загальний строк здійснення контролю не повинен перевищувати восьми робочих днів у разі, якщо немає підстав для проведення лабораторного аналізу, в разі здійснення якого строк може бути продовжено до 25 робочих днів. Поетапний порядок здійснення державного контролю за ввезенням лікарських засобів відображено в інфографіці:
...
Який порядок здійснення державного контролю при ввезенні лікарських засобів на митну територію України?
Наявність реєстрації в Україні. Державна реєстрація лікарських засобів відбувається за заявницьким принципом. Згідно зі спільним наказом МОЗ України та Мінфіну України від 19.12.2011 № 925/1661 «Про затвердження Порядку ведення та використання міжвідомчої бази даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів» Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, МОЗ України та Державною фіскальною службою України ведеться міжвідомча база даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів. У ній міститься інформація з Державного реєстру лікарських засобів, а с
...
Чи має право декларант при зміні митного режиму (з ІМ-74 на ІМ-40) претендувати на преференційні ставки митних платежів, якщо при поміщенні на митний склад був наявним сертифікат EUR-1, проте на момент випуску у вільний обіг термін його дії закінчився?
Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, товари, які походять з країн - учасниць угоди, при ввезенні їх на митну територію України оподатковуються за преференційними ставками ввізного мита за умови подання сертифіката EUR.1. Такий сертифікат є дійсним протягом чотирьох місяців з моменту видачі у країні-експортері та повинен бути наданий протягом саме цього періоду митним органам країни імпорту.
...
Які особливості визначення походження товарів у країнах Співдружності Незалежних Держав?
Згідно з Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, ратифікованою Законом України від 06.07.2011 № 3592-VI, країною походження товару вважається країна, у якій товар було виготовлено або піддано достатній переробці. При визначенні походження товару, який був вироблений в одній з країн - учасниць цієї Угоди, застосовується кумулятивний принцип, який означає, що якщо у виробництві кінцевого товару було використано товари, що мають підтверджене сертифікатом форми СТ-1 походження з однієї з країн-учасниць, країною походження кінц
...
Як здійснюється перевірка сертифікатів, виданих компетентними організаціями іноземних держав?
Відповідно до статті 45 Митного кодексу України, якщо в органу доходів і зборів виникають сумніви щодо достовірності даних, або справжності документів, що підтверджують країну походження товару, він може звернутися із запитом щодо перевірки таких документів та відомостей до компетентних організацій країни, якою видано відповідний документ або яка зазначена в ньому як країна походження. За Кіотською конвенцією запит також може бути надісланий для здійснення вибіркової перевірки, але надіслання таких запитів має зводитись до необхідного мінімуму. Запит має містити виклад фактичних обставин та н
...
Як здійснюється верифікація сертифікатів про походження товару з України?
Верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів про походження товару з України здійснюється у формі перевірки сертифіката на автентичність (справжність) та перевірки достовірності відомостей, що містяться у ньому, тобто за формальним та змістовним критеріями.
...
Який порядок підтвердження країни походження товару?
Країна походження товару повинна бути підтверджена одним із таких документів: сертифікатом про походження товару; засвідченою декларацією про походження товару; сертифікатом про регіональне найменування товару, декларацією про походження товару. При цьому країна походження декларується шляхом подання виключно оригіналів зазначених документів. Якщо митний орган виявляє розбіжності між інформацією, наданою декларантом, та інформацією, яку він здобув самостійно, декларант має право на подання додаткових відомостей, які підтвердять дані, зазначені в документах, що підтверджують країну походження.
...
Які особливості визначення і підтвердження походження товарів з ЄС та України?
Між Україною та Європейським союзом, Європейським співтовариством  з атомної енергії та їх державами-членами підписано Угоду про асоціацію, що ратифікована Законом № 1678-VII від 16.09.2014 та має застосовуватися при визначенні походження товарів із договірних сторін з метою застосування преференційного походження, яке передбачає зменшення або скасування ввізного мита на товари, що походять з однієї зі сторін Угоди, та заборону збільшення ставок мита без згоди сторін. Протоколом І до Угоди про асоціацію визначені Правила походження, що застосовуються для договірних сторін, відповідно до
...
Чи може органів доходів і зборів прийняти рішення щодо визначення країни походження товарів?
Відповідно до статті 23 Митного кодексу України за заявою декларанта або уповноваженої ним особи органи доходів і зборів можуть прийняти попереднє рішення щодо визначення країни походження товару, але виключно до початку переміщення товарів через митний кордон України. Такі рішення може приймати будь-який орган доходів і зборів на території України незалежно від місця здійснення митного оформлення таких товарів в подальшому. Попереднє рішення про визначення країни походження товару приймається в строк, що не перевищує 150 днів з дня отримання органом доходів і зборів відповідного звернення, з
...
Чи може видаватися та бути використаний сертифікат EUR.1 після завершення митного оформлення?
Згідно зі статтею 44 Митного кодексу України для товарів, щодо яких застосовується преференційна ставка мита, встановлена Митним тарифом України, сертифікат походження має бути поданий обов’язково. Тобто при митному оформленні товарів із застосуванням преференційних ставок мита у декларанта має бути наявним вказаний сертифікат. Проте в той же час відповідно до пункту 1 статті 18 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року, у винятко
...
Який порядок видачі в Україні сертифіката EUR-1?
Сертифікати EUR.1, передбачені, зокрема, Угодою від 27.06.2014 про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, видаються на товари, що експортуються з України до країн ЄС, митницями Державної фіскальної служби в порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2014 № 1142. Вимоги до товарів, на які мають видаватися сертифікати EUR.1, встановлені Протоколом 1 до Угоди про асоціацію від 27.06.2016. Також цим Протоколом визначені форма сертифіката EUR.1 та загал
...
Який порядок видачі в Україні документів, що підтверджують країну походження товару?
Сертифікат про походження товару з України (крім сертифікатів походження EUR-1 при експорті товарів до країн ЄС) видається Торгово-промисловою палатою України, яка уповноважена на це відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 року № 255. На неї покладається обов’язок зберігати копію виданого сертифіката протягом 1095 днів. Торгово-промислова палата видає такі види сертифікатів, як сертифікат походження загальної форми англійською мовою; сертифікати походження для експорту товарів до країн СНД; преференційні сертифікати в рамках Генеральної системи преференцій;
...
Як визначається країна походження товару?
Відповідно до статті 36  Митного кодексу України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці. Правила для загального визначення країни походження товару встановлені Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05.10.2006 № 227-V, та Угодою СОТ про правила визначення походження 15.04.1994, норми яких імплементовані у національне законодавство. Якщо існують преференційні режими, встановлені окремими міжн
...
Що таке режим найбільшого сприяння, преференційне та непреференційне походження товару?
Норми Митного кодексу України щодо визначення країни походження товарів поширюються на імпортовані товари, які мають непреференційне походження, тобто на які поширюється режим найбільшого сприяння. Так, пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, застосовуються до товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння. Статтею І Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено поняття загального режиму найбільшого сприяння, відповідно до я
...
Країна походження товарів
Країна походження товару – це країна (митний союз, група країн, регіон чи частина країни), в якій товар було виготовлено чи піддано достатній переробці. Визначення країни походження необхідно при митному оформленні товарів задля встановлення поширення на імпортовані товари режиму найбільшого сприяння або преференційного режиму та застосування диференційованих ставок ввізного мита. Також це необхідно для застосування до товарів заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих то
...
Яким чином здійснюється контроль за переміщенням культурних цінностей?
Постановою Кабінету міністрів України від 21.05.2012 № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України», а саме додатком 5 до цієї постанови, встановлено перелік культурних цінностей, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України, серед яких, зокрема, картини, малюнки та пастелі; оригінальні гравюри; поштові марки, предмети антикваріату тощо (більш докладно та із зазначенням класифікаційних кодів УКТ ЗЕД див. рисунок).   Форма контролю, якому підлягатиме культурна цінність, залежить
...
Який порядок провадження у справах про порушення митних правил?
Першою стадією провадження є складення протоколу про порушення митних правил. Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, повинна невідкладно скласти протокол за формою, установленою наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 652. Дані, що обов’язково мають міститися у протоколі, перелічено у частині другій статті 494 МК України. Протокол скріплюється підписом посадової особи органу доходів і зборів, підписом особи, яка притягається до відповідальності, та свідків,  коли такі були
...
Які адміністративні стягнення застосовуються за порушення митних правил?
Види адміністративних стягнень За одне і те ж порушення митних правил може накладатися або одне основне, або одне основне і одне додаткове стягнення. Стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – три місяці з дня його виявлення.
...
За яких обставин особу може бути звільнено від відповідальності за порушення митних правил?
Для складів порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, ст. 470, частиною третьою ст. 478, ст. 481 МК України, встановлено обставини, за наявності яких особу, що здійснила порушення, може бути звільнено від адміністративної відповідальності. Такими є аварія, дія обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів, до незабезпечення дотримання заходів нетарифного регулювання ЗЕД, якщо помилки не є систематичними. Першою групою обстави
...
Чи враховуються наслідки вчиненого діяння при притягненні до відповідальності?
Об’єктивною стороною складу правопорушення вважається зовнішній вираз об’єкта правопорушення, що характеризує об’єктивні обставини його вчинення. Ознаками об’єктивної сторони правопорушення є діяння, наслідки, причинно-наслідковий зв'язок між діяннями та наслідками, способи та засоби вчинення правопорушень, знаряддя, місце, час, обставини вчинення діяння. Діяння може проявлятися у формі дії або бездіяльності. Дією є активна поведінка суб’єкта, в той час як бездіяльністю вважається утримання від вчинення належних дій. Прикладом бездіяльності є неподання органу
...
Що є об’єктом порушення митних правил?
З легального визначення порушення митних правил згідно зі статтею 458 МК України можна виокремити три групи об’єктів, на які посягають відповідні порушення: законодавчо встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України. Ця група включає в себе виконання всіх належних митних процедур щодо будь-яких товарів та транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України в будь-якому напрямку. Вказаній групі об’єктів відповідають, зокрема, склади правопорушень, передбачені статтями 473, 474 Митного кодексу України;
...
Чи обов’язковою умовою притягнення до відповідальності за порушення митних правил є вина?
Суб’єктивна сторона є однією з ознак складу правопорушення, яка характеризує внутрішнє ставлення особи до вчинюваного нею діяння. В межах цього елемента визначаються вина суб’єкта, мета, мотиви його діяльності тощо. Основною ознакою відповідальності за порушення митних правил, що включається до суб’єктивної сторони, є необхідність наявності вини, тобто психічного ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, та наслідків, до яких вона може призвести, вираженого у формі умислу чи необережності[1]. Умисел може бути прямим (особа усвідомлювала протиправний характер свого діяння (дії чи бе
...
Хто може бути притягнений до відповідальності за порушення митних правил?
Для притягнення до відповідальності згідно із законодавством з питань державної митної справи суб’єкти митних правовідносин повинні володіти певним обсягом правосуб’єктності. Відповідальними за порушення митних правил можуть бути тільки фізичні особи. Загальною ознакою всіх суб’єктів порушення митних правил є досягнення відповідного віку – 16 років. Також згідно зі статтею 459 Митного кодексу України ознакою, яка притаманна суб’єктам митних правопорушень, є громадянство. Проте, незважаючи на загальне тлумачення цього терміна, митне законодавство під громадянами р
...
Які види відповідальності за порушення митних правил передбачені законодавством?
Відповідно до статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням. Незважаючи на це,  стаття вказує, що адміністративна відповідальність за порушення митних правил застосовується, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Отже, в широкому сенсі юридична відповідальність за порушення митних правил включає в себе адміністративну та кримінальну відповідальність. Деякі науковці також обґрунтовують наявність фінансової відповідальності за порушення митних правил, підтверджуючи це насамперед матеріальними несприятливими н
...
Що таке порушення митних правил?
Порушення митних правил – це протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на порядок переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів. Як і будь-яке правопорушення, порушення митних правил характеризується такими елементами, як суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона та об’єктивна сторона, які мають бути наявними в сукупності для м
...
Які особливості митного оформлення реекспорту товарів?
Повноваження щодо реекспорту товарів. Реекспорт товарів, поміщених у митний режим імпорту, що повертаються нерезиденту-стороні зовнішньоекономічного договору у зв’язку з його невиконанням, може бути здійснений імпортером цих товарів або його правонаступником. У всіх інших випадках, реекспорт може бути здійснений іншою особою, ніж та, яка їх ввозила, якщо це виправдано обставинами.  Митна декларація. За загальним правилом, декларування товару у митний режим реекспорту відбувається із використанням митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа. Відповід
...
Чи обмежується строк для поміщення товарів у митний режим реекспорту?
Відповідно до підпункту а) пункту 5 частини 1 статті 86 Митного кодексу України товари, що були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту – стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору можуть бути вивезені із поміщенням у митний режим реекспорту, якщо вивезення відбувається протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту. З буквального тлумачення положення норми можна зробити висновок, що строк у шість місяців застосовується тільки у
...
Яким чином здійснюється ідентифікація товарів, що поміщуються у митний режим реекспорту?
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 86 Митного кодексу України для поміщення товарів у митний режим реекспорту необхідно подати органу доходів і зборів відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що реекспортуються. Якщо товари ввозяться на митну територію України з метою подальшого реекспорту, на момент їх ввезення на митну територію України, можуть бути застосовані засоби ідентифікації, перелік яких передбачений частинами 2 і 3 статті 326 Митного кодексу України, зокрема, накладення одноразових запірно-номерних пристроїв, печаток, голографічних міток, нанесення маркування, ідентифік
...
Які документи необхідні для поміщення товарів у митний режим реекспорту?
Відповідно до частини 4 статті 86 Митного кодексу України, для поміщення товарів у митний режим реекспорту необхідно: подати органу доходів з зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари (наприклад, митну декларацію; інвойс; документи, що підтверджують походження товарів; зовнішньоекономічний контракт тощо); надати органу доходів і зборів відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що реекспортуються; у випадках, встановлених законодавством, подати органу доходів і зборів дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з реекспорту товарів. Ця вимога означає, що орг
...
Митний режим реекспорту
Критерій Характеристика Законодавча дефініція Реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Умови поміщення товарів в митний режим реекспорту Митний режим реекспорту застосовується до товарів, що при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та:
...
Яка відповідальність а порушення порядку переміщення культурних цінностей та порядок розпорядження конфіскованими культурними цінностями?
Переміщення через митний кордон України культурних цінностей без дотримання вимог чинного законодавства, тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність може наступати за різними статтями Митного кодексу України залежно від фактичних обставин справи. Досить часто застосовуються ті норми, санкції яких передбачають конфіскацію предметів правопорушення. Так, наприклад, у справі № 760/12561/16-п, суд притягнув особу до відповідальності за порушення митних правил, передбачених статтею 471 Митного кодексу України із застосуванням штрафу та конфіска
...
Які дії необхідно здійснити для вивезення культурних цінностей за межі митної території України?
Для початку, варто зазначити, що не підлягають вивезенню з України культурні цінності: Занесені до Державного реєстру національного культурного надбання. До реєстру включаються пам’ятки історії, археології, містобудування та архітектури, мистецтва, а також документальні пам’ятки, тобто як нерухомі, так і рухомі пам’ятки культурної спадщини держави. Включені до Національного архівного фонду; Включені до Музейного фонду України. Вивезти культурні цінності за межі митної території України може виключно власник або уповноважений представник власника такого об’єкта.
...
Які наслідки для платника матиме допущення помилки у коді товару/послуги у податковій накладній?
За аналізом ПК України помилка у кодах товарів та послуг у податковій накладній може мати такі наслідки: - застосування штрафних санкцій за пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК України; - неможливість формування податкового кредиту. Щодо сплати штрафу Відповідно до пункту 35-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України до 31 грудня 2017 року не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК України, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. Тобто до
...
У яких податкових накладних/розрахунках коригування коди товарів та послуг не вказуються?
Відповідно до пункту 16 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015  № 1307, передбачається, що коди товарів/послуг не зазначаються у податкових накладних/розрахунках коригування, які складені: - відповідно до положень пункту 198.5 статті 198 та статті 199 ПК України; - на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною; - в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції оператором інвестору відповідно до підпункту а) пункту 337.4 статті 337 ПК України.
...
Чи потрібно вказувати коди товарів/послуг у податкових накладних (ПН) або розрахунках коригування (РК), складених до 01.01.2017 , але зареєстрованих у 2017 році?
У податкових накладних/розрахунках коригування, що реєструвалися в 2017 році, але були складені до 01 січня 2017 року, коди послуг та товарів (крім підакцизних товарів та товарів, ввезених в Україну) не зазначаються, оскільки на дату складання таких документів діяла попередня редакція статті 201 ПК України, відповідно до якої у ПН/РК зазначалися лише коди підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.
...
Який код товару вказуватиметься в податковій накладній при поставці товарів у наборі?
Відповідно до абзацу другого пункту 201.7 статті 201 ПК України у разі, якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
...
Як заповнювати платнику ПДВ податкову накладку/розрахунок коригування, якщо відповідний код товару в УКТ ЗЕД відсутній?
За підпунктом і) пункту 201.1 статті ПК України коди товарів за УКТ ЗЕД в обов’язковому порядку вказуються у податковій накладній (далі – ПН) та розрахунку коригування (далі – РК). Коди УКТ ЗЕД відповідно до частини першої статті 67 Митного кодексу України затверджуються законом про митний тариф, тобто основною їх метою є закріплення митних ставок для товарів, які ввозяться на територію України. Таким чином, певні види товарів, які фізично не можуть переміщатися через кордон, в УКТ ЗЕД просто відсутні. Це, наприклад, об’єкти нерухомого майна та нематеріальні активи то
...
◄◄ 1 2 3 4 5 6 7... 78 79 ►►
?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Вхід/Реєстрація
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити